Спокута (роман)
«Спокута» — роман української письменниці Світлани Талан, написаний у 2017 році.
Зміст
Цитати про батьківщину[ред.]
Усіх людей тягне на свою батьківщину, коли вони її покидають[1]. |
Цитати про українців і український народ[ред.]
Ми, українці, народ живучий, усе терпляче витримаємо й будемо жити далі[1]. |
Цитати про життя[ред.]
Таке, що за нього треба боротися в цей скрутний час, чіплятися зубами та нігтями, дряпатися нагору, щоб вижити й не впасти на дно. Бо інші пройдуть по тобі брудними ногами й не помітять, що ти волаєш про допомогу![1]. |
Мабуть, справді в житті кожної людини є біла і чорна смуга, які з деякою періодичністю змінюють одна одну[1]. |
...поки ми будемо триматися купи, нам буде жити набагато легше[1]. |
Хочеш добре жити - не зупиняйся ні перед чим[1]. |
За все, студенте, у цьому житті треба платити[1]. |
...усе живе має право на життя[1]. — Катря синові Сергію |
...за все в цьому житті треба платити...[1]. — Катря синові Сергію |
Ми часто робимо один невірний крок убік, а потім витрачаємо півжиття, блукаємо, помиляємося, збиваємосяя зі шляху, щоб знову потрапити на вірну стежинку...[1]. |
Життя - воно всюди однакове: народжуються одні, інші помирають, хтось хворіє, хто ходить щоранку на роботу, хіба що пенсіонерам поспішати нікуди...[1]. |
Людина живе не лише для того, щоб збудувати будинок і посадити дерево, а й щоб по собі лишити слід - своїх нащадків[1]. |
Цитати про кохання[ред.]
Кохання може прийти з роками, коли цей чоловік скаже тобі: «Катрю, сиди вдома і ні про що не турбуйся. Я тебе усім забезпечу». Ось це буде коханням! А все інше - секс[1]. |
... кохання - це не образ, а почуття, і вони невмирущі, вічні[1]. |
Кохання жінки творить дива[1]. |
...кохання не питає дозволу, воно приходить тоді, коли вважає за потрібне, тоді, коли двоє відчувають невидиму силу тяжіння одне до одного[1]. |
Цитати про батьків та дітей[ред.]
Діти мають таку властивість - робити батькам прикрості[1]. |
Хто батько дитини - знає лише мати[1]. |
Цитати про чоловіка та жінку[ред.]
Цитати про брехню[ред.]
Брехати не можна, ..., а мати секрети не заборонено[1]. |
Інші цитати[ред.]
...де смердить, там і пахне[1]. |
І пня вбери, так покрасивішає[1]. |
Не думай про лихе, то воно й минеться[1]. |
Ніколи не треба впадати в розпач[1]. |
Людина сама собі кує долю[1]. |
Назад тільки раки лазять[1]. |
Усе на цій землі можна оцінити й перевести в грошовий еквівалент[1]. |
Пливи за течією і все буде добре[1]. |
Минуле нищить людей, а спогади вбивають[1]. |
Але невідоме завжди стає відомим, питання лише - коли?[1]. |
Нам завжди хочеться більшого, ніж маємо[1]. |
Головне - не падати духом, а вихід завжди знайдеться[1]. |
Не треба шкодувати за минулим[1]. |
Наркоманія – настільки тяжка хвороба, що змушує забути все заради заповітної доз, навіть рідну дитину[1]. |
Фен-шуй працює не лише з простором, але і з часом[1]. |
Слабкою бути легше[1]. |
Відчув фізичний біль - пройшов душевний[1]. |
Хіба ж можна пити пиво самому?[1]. |
Ніколи не шукай винних, не засуджуй людей за їх вчинки[1]. |
Дуже важливо знати, що тебе чекають і люблять[1]. |
І погані оцінки не означають, що людина погана[1]. |
Час лікує, але часи очікуванняя тягнуться довго...[1]. |
Дива трапляються лише в казках...[1]. |
...якось тепліше стає на душі, коли щось зробиш приємне не для себе, а для когось[1]. |
Примітки[ред.]
Посилання[ред.]
Джерела[ред.]
Талан С. Спокута: роман / Світлана Талан. - Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. - 304 с. - ISBN 978-617-12-3836-7
