Мислення: відмінності між версіями
Replacing ThinkingMan_Rodin.jpg with File:Jardin_du_Musee_Rodin_Paris_Le_Penseur_20050402_(02).jpg (by CommonsDelinker because: File renamed: meaningless file name location missing). |
доповнення |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
| Цитата = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>''Кебуладзе В. І.'' Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.</ref> |
| Цитата = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>''Кебуладзе В. І.'' Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.</ref> |
||
| Автор = Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)}} |
| Автор = Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)}} |
||
{{Q |
|||
|Цитата = Мислення в просвітницькому сенсі — це діяльність із встановлення одноманітного наукового ладу і виведення фактичного [[знання]] з принципів, як би ті не тлумачились: як довільно встановлені [[Аксіома|аксіоми]], як вроджені ідеї чи крайні абстракції{{sfn|Крюґер|2018|с=73}}. |
|||
|Коментар = «Діялектика Просвітництва» |
|||
|Оригінал = |
|||
|Автор = Макс Горкгаймер і [[Теодор Адорно]]}} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 23: | Рядок 28: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist|2}} |
||
== Джерела == |
|||
* {{книга|автор =Вано Крюґер |заголовок =Коли я чую слово "культура" |місто =Київ |видавництво Laurus |рік=2018 |сторінок =130 |isbn =978-617-7313-26-6|ref =Крюґер}} |
|||
{{Поділитися}} |
|||
[[Категорія:Розум]] |
[[Категорія:Розум]] |
||
Версія за 17:33, 27 березня 2021
.jpg)
Ми́слення — процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.
| — Джон Локк |
| — Лев Силенко |
Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. [3] |
|||||
| — Ернест Ренан |
Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. [4] |
|||||
| — Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011) |
| — Макс Горкгаймер і Теодор Адорно |
Див. також
Примітки
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 394
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1070.
- ↑ Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.
- ↑ Крюґер, 2018, с. 73
Джерела
- Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6
