Мислення: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Replacing ThinkingMan_Rodin.jpg with File:Jardin_du_Musee_Rodin_Paris_Le_Penseur_20050402_(02).jpg (by CommonsDelinker because: File renamed: meaningless file name location missing).
доповнення
Рядок 18: Рядок 18:
| Цитата = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>''Кебуладзе В. І.'' Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.</ref>
| Цитата = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>''Кебуладзе В. І.'' Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.</ref>
| Автор = Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)}}
| Автор = Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)}}
{{Q
|Цитата = Мислення в просвітницькому сенсі — це діяльність із встановлення одноманітного наукового ладу і виведення фактичного [[знання]] з принципів, як би ті не тлумачились: як довільно встановлені [[Аксіома|аксіоми]], як вроджені ідеї чи крайні абстракції{{sfn|Крюґер|2018|с=73}}.
|Коментар = «Діялектика Просвітництва»
|Оригінал =
|Автор = Макс Горкгаймер і [[Теодор Адорно]]}}


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 23: Рядок 28:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =Вано Крюґер |заголовок =Коли я чую слово "культура" |місто =Київ |видавництво Laurus |рік=2018 |сторінок =130 |isbn =978-617-7313-26-6|ref =Крюґер}}

{{Поділитися}}


[[Категорія:Розум]]
[[Категорія:Розум]]

Версія за 17:33, 27 березня 2021

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Скульптура «Мислитель» (Оґюст Роден, 1888)

Ми́слення — процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

  •  

Логіка є анатомія мислення. [1]

  Джон Локк
  •  

Людина така, яке в неї мислення. [2]

  Лев Силенко
  •  

Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. [3]

  Ернест Ренан
  •  

Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. [4]

  — Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)
  •  

Мислення в просвітницькому сенсі — це діяльність із встановлення одноманітного наукового ладу і виведення фактичного знання з принципів, як би ті не тлумачились: як довільно встановлені аксіоми, як вроджені ідеї чи крайні абстракції[5]. — «Діялектика Просвітництва»

  — Макс Горкгаймер і Теодор Адорно

Див. також

Примітки

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 394
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  3. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1070.
  4. Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.
  5. Крюґер, 2018, с. 73

Джерела

  • Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6