Перейти до вмісту

Теодор Адорно

Матеріал з Вікіцитат
Теодор Адорно
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Теодор Адорно (1964)

Теодор Адорно (нім. Theodor Adorno, 1903 — 1969) — німецький філософ, соціолог, музичний критик.

Критика культури та суспільство, 1951

[ред.]
  •  

Як можна писати вірші після Освенцима?точніша цитата: «Писати вірші після Освенцима — варварство»[1]

Негативна діалектика, 1966

[ред.]
  •  

(…) невірно, неправильно, що після Освенціма поезія неможлива. Краще було б задати собі менш «культурне» питання про те, чи можна жити далі після Освенціму, чи можна справді дозволити це тим, хто випадково уникнув смерті, але за справедливістю мав би стати одним із тих, убитих. У житті такої людини чільне місце займає холод та байдужість — головні принципи буржуазної суб’єктивності, інакше Освенцім не був би можливим, і в цьому є очевидна провина тих, кого помилували. Відчуваючи себе винною через те, що сталося, ця людина переймається фантазіями про те, що вона не живе, а загинула у газовій камері в 1944 році, та що саме її існування є химерою, еманацією божевільного бажання людини, яка була вбита двадцять років тому. Інтелектуали та митці нерідко відчувають, що вони не беруть участі в бутті, не є рівноправними партнерами буття, а залишаються глядачами, на цьому припущенні К'єркегор побудував свою критику сфери естетичного, як він сам її називав[2]

Minima Moralia

[ред.]
  •  

Непорушне усамітнення є сьогодні єдиним способом для інтелектуалів продумонструвати певну міру солідарності... Відокремлений спостерігач залучений не менше за активного учасника; єдиною перевагою першого є розуміння свого залучення і мізерна свобода, дарована знанням... Насамперед слід стерегтися пошуків можновладців і "очікування чогось" від них. Знання можливих вигод є смертельним ворогом усіх людських стосунків; саме людські взаємини можуть породити солідарність і вірність, але як ніяк думки про практичні цілі.[3]

Інше

[ред.]
  •  

Не ми слухаємо музику, а музика слухає нас[4]

Посилання

[ред.]
  1. Душенко, 2006, с. 9-10
  2. Адорно, 2003, с. 323-324
  3. Theodor Adorno, Minima Moralia: Reflections from Damaged Life, trans. E. Jephcott, Verso, 1974, p. 24
  4. Найкращі афоризми, 2010, с. 3

Джерела

[ред.]
  • Адорно Т. В.. Негативная диалектика / Теодор В. Адорно ; [пер. с нем. Е. Л. Петренко]. — M.: Научный мир, 2003. — С. 323-324. — (Университетская библиотека. История).
  • Душенко К. В.. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — С. 9-10.
  • Найкращі афоризми / Упоряд. Г. Басюк. — Тернопіль: Яблуко, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-96873-1-9