Література: відмінності між версіями
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
| Цитата =Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі |
| Цитата =Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі |
||
| Автор = [[Нестор Літописець]] |
| Автор = [[Нестор Літописець]] |
||
}} |
|||
* {{Q |
|||
|Цитата = Література – це не тільки те, що є живий автор, він зараз прийде, дасть автограф. Мертві письменники насправді нічим не гірші від живих{{sfn|Радість контакту|2015|с=120}}. |
|||
|Автор = [[Тарас Прохасько]] |
|||
}} |
}} |
||
* {{Q |
* {{Q |
Версія за 18:40, 12 травня 2020
Мистецтво | |
Архітектура | |
Літерату́ра (від лат. litterae — буква, літера) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
Цитати
Вища ступінь майстерності письменника в тому, щоб висловити думку в образі |
|||||
— Оноре де Бальзак |
Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом |
|||||
— Григорій Сковорода |
Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі |
|||||
— Нестор Літописець |
Література – це не тільки те, що є живий автор, він зараз прийде, дасть автограф. Мертві письменники насправді нічим не гірші від живих[1]. |
|||||
— Тарас Прохасько |
Література – це передовсім спілкування, позачасовий і позапросторовий контакт; і потреба в цьому контакті спонукає писати й читати[2]. |
|||||
— Тарас Прохасько |
Про все можна писати. Бо взагалі література покликана сміливо писати про такі речі, які змушують читача задумуватися, чи варто про них писати[3] — Тоґава |
|||||
— Хісакі Мацуура |
— Александр Дюма-син |
Частина літератури є ніби зобов’язанням перед самим собою. Рано чи пізно я до неї прийду, напишу її. Тобто стосунки з нею налагоджені. Є така, про яку я знаю, що її не варто писати ніколи. Є ще жива література, яку мені достатньо просто комусь розповісти. А є література, яка обов’язково має бути написаною, бодай на рівні нотаток[4]. |
|||||
— Тарас Прохасько |
Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним |
|||||
— Оноре де Бальзак |
Щастя письменника — думка, що може вся перейти в почуття, почуття, що може все перейти в думку.[5] |
|||||
— Томас Манн, «Смерть у Венеції» (1912) |
Див. також
Примітки
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 120
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 86
- ↑ Хісакі Мацуура, 2008, с. 253
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 101
- ↑ Томас Манн, 1993, с. 195
Джерела
- Хісакі Мацуура.. Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб. — К.: Вид-во Соломії Павличко, 2008. — 288 с.
- Манн Т. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: «Дніпро», 1975. — С. 145–229.
Посилання
- Крилаті вирази вислови цитати Про літературу, мистецтво і творчість. Про викриття сміхом
- Цитати
- Афоризми про Літературу (рос.)