Софокл

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Софокл
Ny Carlsberg Glyptothek - Sophokles.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Софо́кл (грец. Σοφοκλης, близько 496–406 до н. е.) — давньогрецький трагік, драматург, один із трьох найвизначніших трагічних поетів класичної Греції, який займає за часом життя і характером творчості місце між Есхілом та Еврипідом.

Цитати[ред.]

  • Багато говорити і багато сказати — не одне й те ж саме.
  • Великі справи не творяться відразу.
  • Кого Бог хоче погубити, того він спочатку позбавляє розуму.
  • Мудрість — рідна мати щастя.
  • На тих, хто помилився ненавмисно, сильно не гніваються.
  • Слухай і мовчи.
  • Спішна порада веде нас дорогою зла.
  • Який страшний може бути розум, якщо він не служить людині.
  • … Від кохання народжується кохання.[1]

Примітки[ред.]

  1. Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 7

Джерела[ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 160.
  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 13.