Перейти до вмісту

Сняданко Наталя Володимирівна

Матеріал з Вікіцитат
Наталя Сняданко
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Наталя Володимирівна Сняданко (Ната́лка Сняда́нко; народилася 20 травня 1973 року, Львів) — українська письменниця.

Цитати

[ред.]
  •  

Якась знущальність, закладена в самій людській природі, у рисах, якими вона нас наділяє, коли для того, щоб зрозуміти хоча б щось важливе у цьому світі, потрібно бути карликом, якого всі зневажають, або інвалідом, чи хоча б просто пережити щось жахливе, пройти через приниження і людську зневагу. Тільки тоді відкривається якась інша чутливість, здатність бачити не лише те, що лежить на поверхні, відчувати справжню вартість речей.[1]Чебрець в молоці

  •  

На потворність завжди хочеться задивитися, уважно розгледіти всі деталі. Іноді це навіть цікавіше, ніж спостерігати за вродливою людиною. Певно, так відбувалося частково через те, що вродливі люди усвідомлюють свою привабливість і свідомо чи мимоволі намагаються підкреслити її, примусити дивитися на себе, чим повністю руйнують увесь ефект, бо поводяться надто виклично, із грубою театральністю й викликають цим відчуття спротиву. Тому, хто дивиться, починає здаватися, що його до чогось змушують, і це знеохочує. Натомість люди негарні, які також звикли, що на них усі дивляться, намагаються уникнути цього, їм неприємні надто прискіпливі погляди, і вони поводяться стриманіше, природніше, але водночас контролюють свої рухи та міміку, що ошляхетнює їх і відкриває недоступну на перший погляд привабливість чи, точніше, неповторність, несхожість на інших. І тоді стає зрозуміло, що унікальність насправді цікавіша, ніж врода, вмикається фантазія, хочеться зафіксувати цю приховану за потворністю вродливість, і починається якийсь невидимий сеанс портретування десь на підспідній стороні уяви, тож відірвати погляд і поводитися ввічливіше стає зовсім важко.[2]Фрау Мюллер не налаштована платити більше

  •  

Очі інколи промовляють значно більше, аніж слова.[3]Мама по скайпу

  •  

Діти здебільшого прагнули від дорослих не так виконання своїх забаганок, як простого визнання свого права відчувати так, як їм відчувається, а не так, як мало б відчуватися на думку батьків.[4]Фрау Мюллер не налаштована платити більше

  •  

Щоб повірити в утопію, завжди потрібна компанія.[5]Гербарій коханців

  •  

Ніде так яскраво не виявляється прихована ніжність родинних стосунків, як на вокзальних перонах, автостанціях, морських, річкових і аеропортах. Люди, які ще вчора сварилися одне з одним, дорікаючи найбільшими смертними гріхами всього-на-всього через розбиту тарілку, невинесене вчасно сміття, необдумано потрачені гроші, загублений ключ від квартирі чи просто за надто пізнє повернення додому чи надто тривале сидіння в туалеті, раптом усвідомлюють, що завтра може не настати, сьогодні незабаром закінчиться, і вже більше ніколи не повториться. Адже завтрашнє «сьогодні», - це вже щось зовсім інакше, навіть якщо від сьогоднішнього «сьогодні» воно нічим і не відрізняється. Що всі ми живемо один раз, перебуваючи у щоденній небезпеці завершити своє існування, так ні з ким і не попрощавшись. Про те, що кожне прощання може стати останнім, а може виявитися і першим із цілої низки безкінечних прощань, зустрічей і нових розлук, кожна з котрих буде ще болючішою, небажанішою, тривалішою.[6]Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки

  •  

Себе слід любити, і я намагаюся щосили. Хоча важко любити людину, яку знаєш так близько.[7]Агатангел, или синдром стерильности

 

Себя следует любить, и я стараюсь изо всех сил. Хотя трудно любить человека, которого знаешь так близко.

  •  

Щасливі випадки для літератури нецікаві.[8]Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки

  •  

- Жінка як кішка, - сказав він тоді. - Хто погладить, до того і притулиться. Жінці може бути добре з будь-яким чоловіком. Тільки дурні вважають, що жінку секс не цікавить. Насправді тільки секс її і цікавить. Тож тільки той, хто може добре виграти свою кобіту, застрахований, що вона його не кине і що у сім"ї все буде як слід.[9]Гербарій коханців

  •  

Навіщо шукати в чоловіках інтелект? Це коли проблеми з темпераментом або потенцією, тоді треба якось рятувати незручну мовчанку. Шекспіра там цитувати, Маріо Варгаса Льосу, чи, в особливо важких випадках навіть Шевченка: «Поховайте та вставайте…» А коли всі первинні і вторинні статеві ознаки нормально функціонують, то розмовляти в принципі немає потреби.[10]Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]