Святий Юрій
| Святий Георгій | |
| |
| Святий Георгій перемагає дракона. Рафаель, 1506. | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Святий Гео́ргій (грец. Γεώργιος, лат. Georgious; 256/285 — 23 квітня 303) — римський воїн, християнський святий, мученик. Був гвардійцем та сподвижником римського імператора Діоклетіана. Під час гонінь на християн втратив усі посади. Мужньо прийняв смерть, відмовившись зректися своєї віри в Ісуса Христа. У середньовічній «Золотій легенді» постає як еталон лицаря, переможець дракона.
Цитати про святого Юрія
[ред.]Іконографія святого Юрія Змієборця народжується в елліністичному світі та виражає інтенцію героїчності в дусі пізньоантичної культури. В основу апокрифу про Юрія Змієборця лягає давній міф про Персея, що вбиває морську потвору і рятує Андромеду, доньку царя Кефея і його жінки Кассіопеї, та позбавляє місто від напасті, що була послана як кара богом Посейдоном[1]. — Зі статті «Святий Юрій Змієборець» (2022) |
|||||
| — Юрко Ольхович-Новосадюк |
| — Тарас Прохасько |
Святий Юрій верхи на здибленому білому коні списом пробиває пащу розпластаного під ним дракона – уособлює символічну боротьбу Добра і Зла. Це безумовний вплив дуалістичної теологічної концепції, запозиченої в персів, адже бог Мітра завжди верхи на білому коні. У блакитному сегменті неба благословляюча на чин Божа десниця, лише з Божою поміччю можливі великі ділання. Саме з сегменту Неба святий почув глас Божий: «Відважся, Юріє!» Часом ангел направляє спис воїну та вінчає святого вінцем Слави. Вершник молодий, договолосий і цим уособлює наснагу і життєдайну силу. Довкола голови святого німб – моральна доброчесність, поверх лицарських обладунків червоний розвіяний плащ. Колір плаща червоний і це не королівська ознака, а символ найвищого щабля ініціації прославленого рицаря – мученика Христового[1]. — Зі статті «Святий Юрій Змієборець» (2022) |
|||||
| — Юрко Ольхович-Новосадюк |
У пантеоні святих воїнів святий Юрій посів провідну роль і репрезентував втілення військової доблести, відваги, мужності. Орієнтовно з початку XI століття зображення святого стало супроводжуватися сценами його легендарного життя, сценами мук, що він мужньо прийняв за віру і посмертними чудесами. Ікони святого Юрія з житієм є досить малочисельними (у порівнянні з кількістю ікон Юрія Змієборця), але багаті на розмаїтість сюжетів[1]. — Зі статті «Святий Юрій Змієборець» (2022) |
|||||
| — Юрко Ольхович-Новосадюк |
Примітки
[ред.]
