Рудик Дмитро Петрович

Дмитро Рудик

Стаття у Вікіпедії

Дмитро Рудик (нар. 13 червня 1893, Стрільче — пом.31 травня 1955, Київ) — український літератор, публіцист, журналіст, народний вчитель. Репресований, як член спілки революційних письменників «Західна Україна».

Цитати

З автобіографії (3 червня 1929 р., м. Київ)

В гімназії писав вірші, оповідання, п'єси. Дещо з цього містив у рукописних виданнях, що були тоді в гімназії (тоді ще таємні). Та більше за белетристичну працю приваблювала мене критика. Для цього постійно читав рецензії та критичні статті у журналах. Особливо цікавили праці Ів. Франка.

На Україні з 1917 р. На початку 1924 р. переїхав до Києва. Перша надрукована річ (1914 р.) — художній репортаж з життя карпатських українців. Систематичну літературну працю почав з 1917 р. друкуючи критичні статті, рецензії, стані на педагогічні та професійні теми... Писав і дальше вірші та оповідання, але до друку дав з них тільки дещо. 1925 р. був одним з фундаторів Спілки революційних письменників «Західна Україна» (тоді ще як секція «Плуг»), що до неї належу і тепер.

Джерела

• Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3