Перейти до вмісту

Роксолана

Матеріал з Вікіцитат
Роксолана
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Хасекі Хюррем Султан (справжнє ім'я — Анастасія (з української літературної традиції), (у польській та російській названа Олександра) — Гаврилівна Лісовська; близько 1502 або 1505, Рогатин — 15 квітня 1558, Стамбул) — привілейована хатун, пізніше законна дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії, меценатка та філантропка.

Цитати героїні з серіалу «Величне століття. Роксолана»

[ред.]
  • Життя ламає найсильніших, ставлячи їх на коліна, щоб довести, що вони можуть піднятися. Слабаків ж воно не чіпає. Вони і так все життя на колінах.
  • Я буду падати, падати і падати. Але, коли я встану, впадуть усі.
  • Я Хюррем! Нехай мої вороги бояться мене! Нехай бояться мого гніву! Я, подібно стрілі, вгризусь в їхні серця, щоб вони нескінченно горіли!
  • Моя любов схожа на полум'я свічки: якщо ти забудеш про мене, я спалю твій будинок і все, що ти любиш.
  • Зробленого не повернеш. Ну а далі будь що буде.
  • Тепер настане кінець усім ворогам, які завдали мені стільки мук і страждань. Нехай вони тремтять переді мною! Я кожне їх зітхання перетворю на катування! Я сама стану полум'ям, щоб поглинути їх своїм язиком! Так що мені гарем? Я буду правити світом!
  • Жінка завжди все зрозуміє, дивлячись просто в очі. Слів не треба[1].

Примітки

[ред.]