Перейти до вмісту

Ращук Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіцитат
Ращук Володимир Анатолійович
Стаття у Вікіпедії

Ращук Володимир Анатолійович (11 жовтня 1987) — український театральний та кіноактор, спортсмен і військовослужбовець, командир 7-ї роти 3-го Батальйону «Свобода» у складі Бригади швидкого реагування Нацгвардії України «Рубіж», лейтенант.

Цитати[ред.]

  •  

«Якщо бути чесним, то в кадрових військових спочатку було трішечки зверхнє ставлення до нас — цивільних, які прийшли воювати... Але з часом стало зрозуміло, що ми — не тягар, а надійне плече, і можемо так само воювати, страхувати, захищати, а інколи й рятувати професійних військових. Звісно, існують речі, які відрізняють добровольців від професійних військових. І Володимир Ращук називає одну з них: знання статуту». — про особливості відносин в українському війську в інтерв'ю «Вікнам» Ми не по гроші прийшли. Актор Володимир Ращук про шлях добровольця на війні (23 вересня 2023 року)

  •  

«Ми не по гроші прийшли. Повірте, в цивільному житті я заробляв у десятки разів більше. Можна сказати, що тут, на війні, стаю банкрутом. Головне — ми захищаємо свою державу!» — про мотивацію служби в українському війську в інтерв'ю «Вікнам» Ми не по гроші прийшли. Актор Володимир Ращук про шлях добровольця на війні (23 вересня 2023 року)

  •  

«Знаєте, я от ці телемарафони, які відбуваються, я їх так не люблю. Я б їх закрив... Ну «наганяють», багато зайвого відбувається у цих телемарафонах. І я вважаю, що треба налаштовуватися в довгу... Коли буде ця перемога – дуже залежить від багатьох-багатьох факторів. Бо у нас багато століть є цей ворог. Навіть якщо ми переможемо післязавтра, ну в нас же не буде, як ви уявляєте собі, парад перемоги, підемо Хрещатиком?». — про ставлення до телемарафонів, де перемогу «наганяють» та коли буде перемога у війні в інтерв'ю Радіо Свобода «Залужний вголос сказав те, що на фронті говорять постійно»: Володимир Ращук із позивним «Артист» (7 листопада 2023 року)

  •  

«Зараз, коли війна трішечки відійшла, непрофесіоналізму в армії дуже багато. Ми бойовий підрозділ, ми бойовий батальйон, який чомусь зараз поступово намагаються якось задавити, завалити паперовими справами. Ми батальйон оперативного призначення, а зараз є відчуття що ми батальйон оперативного друкування. Бо нам частина навалює замість війни (враження, що трішечки відволікає у якесь інше місце), щоб ми займалися 232 журналами, які ми маємо заповнювати. У тому числі журнал обліку журналів і журнал помивки особового складу. Ну, брєд абсолютний. Але от чомусь така тенденція є, і от саме непрофесіоналізму серед кадрових військових чомусь занадто багато». — про бюрократію в ЗСУ в інтерв'ю Радіо Свобода «Залужний вголос сказав те, що на фронті говорять постійно»: Володимир Ращук із позивним «Артист» (7 листопада 2023 року)

  •  

«Ми про це не говоримо, але це дуже болюча історія. Тому що дійсно в Києві війна закінчилась. Ну і на інших територіях, «буковельських котлах» і таке інше і, на жаль, люди не готуються до війни. Дійсно, в Києві вже війна закінчилась. Ну, і на інших територіях, «буковельських котлах» і таке інше, на жаль, люди не готуються до війни. Велика біда в тому, що вони не можуть осягнути, що війна стосується кожного і вона прийде в кожен дім.Тобто ми маємо стати мілітарною країною, ми маємо окрім цивільної професії, мати військову професію , будь-яку: від медика, оператора дрона, ППО – будь-де ти можеш знадобитися. От як в Ізраїлі сталося: 300 000 за один день резерву підтягнули. Ну це ж фантастика. От нам треба такими ставати, але це не всі усвідомлюють поки що.

Людям треба вчитися, треба розуміти що Україна просто може зникнути. От цей момент пропав. На початку війни він був дуже потужним, всім хотілося захищати Україну, ми стали єдиним народом, одним цілим. А зараз це трішечки проходить, а люди які там, вони дуже втомлюються і психологічно ламаються. А жінкам дуже важко і дуже важко чекати, дуже важко це терпіти, це нестерпно. Ну, і мотивація от тільки єдина, як у націоналістів – Україна понад усе». — про мотивацію військових в інтерв'ю Радіо Свобода «Залужний вголос сказав те, що на фронті говорять постійно»: Володимир Ращук із позивним «Артист» (7 листопада 2023 року)

  •  

«У нас контакт був кожну хвилину. Це війна піхоти з артилерією... Всю ніч діставав хлопців. Під ранок приходжу, сідаю, а у мене нова форма – ми ж тільки приїхали – повністю вся в крові. У мене був такий стан... Комбат дивиться на мене і каже: "Не хвилюйся, це кров побратимів". Плакали сильно. Просто плакали сильно. Для нас це був шок. Ми реально з хлопцями сильно ридали і розуміли, що ми можемо бути наступними. До цього неможливо звикнути». — про найскладніший період служби, коли він разом з товаришами по службі потрапив у Луганську область, де були дуже важкі бої, які забрали життя багатьох українських військових в інтерв'ю в сюжеті ТСН Актор і боєць ЗСУ зізнався, через що ридає на війні: "Ми розуміли, що можемо бути наступними" (21 листопада 2022 року)

  •  

«Ясна річ, що на психіці ті бої не могли не відбитися та наслідки ми всі, хто там вижив, будемо відчувати ще довго. Візьмемо зовсім недавній приклад: після чергової ротації на фронт я повернувся додому й дружина повезла мене відпочити в Карпати. Спочатку я не міг звикнути, що довкола не стріляють, що я в безпеці. Через постійну психологічну напругу на фронті я не міг в Карпатах розслабитися. Відчував, що своєю енергетикою псую всім відпочинок. Мене попустило тільки через тиждень. Такого роду проблеми у багатьох наших хлопців». — про стан психіки після тотальних обстрілів на Луганщині в інтерв'ю «Фактах» Вони передчували, що загинуть: артист театру Лесі Українки, який став військовим, розповів, про що не можн (5 жовтня 2023 року)

  •  

«На фронті вкрай небезпечно хоча б на хвилиночку прийняти думку про те, що ти загинеш. Також не варто втрачати відчуття небезпеки (я сам пережив такий стан). Зараз ми чітко розуміємо, що, коли такі речі відбуваються з бійцем, його слід невідкладно виводити з передової на перепочинок, бо він загине. Наприклад, під час боїв за Сєвєродонецьк наш побратим з позивним «Жорж» сказав: «Я так сильно втомився, що хочу поїхати звідси хоч „трьохсотим“, хоч „двохсотим“ — мені байдуже». Через три дні він загинув. Подібне було в Сєвєродонецьку й з побратимом «Карданом». Він раптом видав: «Я так хочу померти зі зброєю в руках, щоб потрапити у Валгаллу і мені дісталися дві молоді валькірії». За ці слова ледь «люлєй» не отримав від мене та мого побратима «Бороди» — ми дуже люто реагуємо на подібні висловлювання. Це було 12 червня (минулого року). А наступного дня «Кардана» не стало — ворожа куля влучила йому в око.». — про ставлення військових до загибелі в інтерв'ю «Фактах» Вони передчували, що загинуть: артист театру Лесі Українки, який став військовим, розповів, про що не можн (5 жовтня 2023 року)

Примітки[ред.]