Перейти до вмісту

Радіо Хартія

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Радіо Хартія» — українське інформаційно-музичне онлайн-радіо, засноване 2024 року Сергієм Жаданом та його побратимами й посестрою з 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» Аллою Кошляк, Дмитром Третяком та Євгеном Турчиновим.

Цитати

[ред.]
  •  

Важливо одразу зазначити, що «Радіо Хартія» є незалежним медіа, а бригада — це наш головний партнер.
Медійні прояви війську важливі. І щоб рекрутувати людей, і щоб донати збирати, і щоб моральний дух військових і цивільних підтримувати. У «Хартії» я багато різної роботи робила: і журналістів возила на фронт, і соцмережі вела, готувала нагороди, ще чимось займалася. Але в якийсь момент виникла ідея з радіо. А я ж маю досвід роботи на радіо, так тут і опинилася[1].

  — Алла Кошляк, молодша сержантка, один із голосів «Радіо Хартія», військовослужбовиця 13-ї бригади Нацгвардії України «Хартія»
  •  

Він свого часу робив радіо «Тризуб ФМ», вів довгі та цікаві розмови на Radio NV у програмі «Говорить Жадан». І якось ця ідея виникла в розмовах, що ось класно було б зробити такий проєкт, який говорить і з цивільними, і з військовими[1]. — Про те, як Сергій Жадан вигадав «Радіо Хартія»

  — Алла Кошляк
  •  

Тут і натхнення, і прикладні речі. Скажімо, програма «Згідно-відповідно» про армійську бюрократію. Там ми ділимося порадами, як написати рапорт, як правильно працювати з волонтерами та не натрапити на шахраїв, якою інформацією треба поділитися зі своїми родичами. А пізніше будуть і лайфхаки для виживання. І ще одна штука — це звичайні новини, тому що сьогодні солдат може дізнатися новини й із сумнівного джерела, це якась може бути російська деза, а ми всіляко виступаємо за інформаційну гігієну. Щоб бійці не з тіктоку щось дізналися, а з «Радіо Хартія»[1].

  — Алла Кошляк
  •  

У нас немає, як у класичного радіо, ефірної сітки, мовлення 24/7, усталеного графіку програм. Можливо, це буде в перспективі, але поки що це бус, який мандрує Україною. Ось ми вже були на музичному фестивалі Atlas у Києві, записали багато людей там. А завтра можемо бути на лінії фронту, писати там (звісно, з дотриманням усіх безпекових моментів, щоб не світити позиції). Готуємо репортажі з деокупованих територій Харківщини та прифронтової Донеччини[1].

  — Алла Кошляк
  •  

У нашій редакційній політиці прописано, що наша основна мета — зшивати суспільство, яке зараз роз'єднане. Війна сформувала у людей різні досвіди: одні лишилися, а інші поїхали; хтось пішов воювати, хтось працює на перемогу як цивільний, а хтось просто «живе життя». Тобто утворилися глибокі розриви між людьми з різними досвідами. І найкращий спосіб оці розриви зменшити — це говорити та слухати один одного. А де це можна робити краще, ніж на радіо[1]?

  — Алла Кошляк
  •  

Це бусик, усередині якого обладнана студія, є стіл та місця для гостей або ведучих, мікрофони. Причому одне місце — це крісло з переднього ряду, яке просто розвертається назад — і маєш такий простір. Максимум можуть у нас там чотири людини сісти, хоча більш комфортно утрьох. Може в нас там людина з гітарою сісти та щось зіграти. Ми збираємося багато подорожувати, перш за все прифронтовими громадами, доступними позиціями, для цього маємо автономне живлення, інтернет[1]. — Про те, як виглядає мандрівне радіо, студія якого фізично розташована всередині бусика

  — Алла Кошляк
  •  

Це продакшн на колесах, який виробляє відео й аудіоконтент, у нас є вже чотири цикли відеоподкастів, будуть іще. Ще придумали таку штуку як плейлисти для бійців, які йдуть із флешками на позиції. Я за те, щоб наші військові слухали якісну українську музику, а не російське незрозуміло що. Тобто наша мета ще й у тому, щоб виховувати музичні смаки[1]?

  — Алла Кошляк
  •  

Я вірю, що медіа мають допомагати суспільству давати собі раду.
І ми маємо розказати історії тих людей, які загинули, отримали поранення на цій війні, втратили своє здоров'я — і тих, хто продовжує тримати стрій, у війську чи в тилу. Це теж має робити медіа — розповідати історії людей, це наша колективна пам'ять[1]. — Про плани після перемоги

  — Алла Кошляк

Примітки

[ред.]