Проєктивна геометрія
Проєктивна геометрія | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Проєкти́вна геоме́трія — розділ геометрії, який вивчає проєктивні площини та проєктивний простір.
Цитати
[ред.]Знання законів перспективи є й знанням проективної геометрії, принаймні її елементарних понять. Саме тому чудовими полотнами майстрів епохи Відродження ми захоплюємося й досі. |
|||||
— М. І. Кованцов[1] |
Проективна геометрія — це вся геометрія. |
|||||
— А. Келі[2] |
Евклід мав цілковиту рацію: в математиці не існує «царського шляху». Навіть тоді, коли сягають її глибин з боку проективної геометрії, виникають у свій час ті самі труднощі, які з'являлися і в метричній геометрії, і їх можна подолати лише тонкими логічними дослідженнями. |
|||||
— Ф. Клейн[3] |
Теорія диференціальних інваріантів так само відноситься до теорії кривини, як проективна геометрія — до геометрії елементарної. |
|||||
— А. Пуанкаре[4] |
Проективна геометрія — чудовий взірець математичного стилю. Якщо в ній щось можна довести, то це доводиться звичайно дуже просто. |
|||||
— В. Сойєр[5] |
Примітки
[ред.]- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 150
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 205
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 207
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 209
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 224
Джерела
[ред.]Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.