Правопис
Право́пис — сукупність загальновизнаних і загальнообов'язкових правил, що встановлюють способи відтворення мовлення та інші прийоми словесної передачі інформації на письмі. Як правило, правопис складається історично, відбиваючи деякі традиції та констатуючи нові тенденції кожної писемної мови на різних етапах її розвитку, що виявляються в деталях передачі звуків, слів і форм. Синонім орфографії.
Цитати про правопис[ред.]
Правопис – це сфера, яка має лежати виключно в компетенції «сертифікованих» мовознавців, це, сказати б, «основний закон», «конституція» мови. Кардинал Рішельє скликає Французьку академію: зібрались, слухали-постановили, що є ось такий академічний консенсус, і всі, хто пише цією мовою, мусять надалі його дотримуватися – все, демократія скінчилась, пішли виконувати[1]! |
|||||
| — Оксана Забужко |
Примітки[ред.]
