Ідемо саньми до управителя лісів, панства С., на чай, а відти, вечором [увечері], у місячнім світі (тепер — повня) дорогою, що веде самим поважним лісом назад.[1]
Місяця у повні — повний Місяця. Допитливість Іванова була невситима. ..Чому сонце сходить і чому заходить? Чому місяць буває то серпастий, то в повні?[1]
— Петро Колесник, Терен.., 1959, 7
Цієї ночісон випурхнув з її очей, коли.. годинник закінчив вибивати дванадцяту. Була місячна повня.[1]