Орфей

	Орфей
	Файл:Franc Kavčič - The Lament of Orpheus.jpg, DSC00355 - Orfeo (epoca romana) - Foto G. Dall'Orto.jpg
	Стаття у Вікіпедії
	Роботи у Вікіджерелах
	Медіафайли у Вікісховищі

Орфе́й (дав.-гр. Ὀρφεύς) — напівміфічний уславлений співець і поет, персонаж давньогрецької міфології, коханий Еврідіки.

Цитати[ред.]

Гіршим, однак, було те, що там скоїлось: юна дружина,
Серед супутниць-наяд по зеленім гуляючи лузі,
Мертвою впала — в п’яту їй змія свого зуба встромила.^[1]

Зваживсь до Стіксових вод через браму Тенарську спуститись.^[1]

Прошу її тільки на час — не назавжди.
Може, на те не погодиться Доля — тоді в підземеллі
З нею залишусь і я: то й моєю натішитесь смертю!^[2]

Вас я молю: Еврідіці ви наново виснуйте долю!^[2]

З нею, однак, ще й умову отримав співець із Родопи:
Щоб озирнувсь аж тоді, як уже проминуть вони разом
Паділ Авернський, а ні — то повернену втратить дружину.^[2]

Глянув на неї Орфей — і вона зісковзнула в провалля.
Руки співець простягнув, сподівавсь підхопити дружину, —
Марно: тремтливих долонь тільки подув летючий торкнувся.^[2]

Він — остовпів, перейнявшись подвійною смертю дружини^[2]

Як не благав, як не рвавсь він назад, — перевізник на той бік
Перепливти не давав. Сім ночей і сім днів невідступно
Він біля Стіксу, зчорнілий, сидів, не торкаючись хліба.^[2]

Примітки[ред.]

↑ ^а ^б Орфей, 1985, с. 173
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Орфей, 1985, с. 174

Джерела[ред.]

Публій Овідій Назон. Орфей // Метаморфози; Пер. з латинської: А. Содомора. — Київ: Дніпро, 1985. — С. 173–174.

[Орфей—1985——173-1] а ^б Орфей, 1985, с. 173

[Орфей—1985——174-2] а ^б ^в ^г ^д ^е Орфей, 1985, с. 174

[1]

[2]