Перейти до вмісту

Оруджова Анастасія Юріївна

Матеріал з Вікіцитат
Анастасія Оруджова
Стаття у Вікіпедії

Анастасія Юріївна Оруджова (нар 1992[1] або Київ[2], Україна) — українська акторка, гумористка, авторка, учасниця телепроєктів «Жіночий квартал», «Ліга сміху», «Ігри приколів».

Цитати

[ред.]
  • «Не скажу, що у дитинстві була зразковою дівчинкою. Пам'ятаю, як одного разу в селі у бабусі разом із двоюрідною сестрою витоптала клумбу з квітами. Ще якось уперше прогуляла школу, і про це одразу всі дізналися! Директор зателефонувала батькам — тоді мені добряче влетіло».
  • «Хотіла б спробувати сили у театрі. Мені сцена ближча, ніж кадр. Я дуже боюся, але водночас хотіла б спробувати зіграти… постільну сцену. Нещодавно зрозуміла, що ніколи не цілувалася у кадрі. А кажуть, що це цікаво!»
  • «На 30 кг схудла приблизно за 10 місяців. Причому 25 кілограм скинула за рахунок харчування та ходьби, а ще 5 — завдяки бодіфлексу (методика, заснована на дихальних вправах. — Ред.). Але найпомітнішими були саме ці 5 кг, бо почали йти обсяги. Почуваюся супер і хочу ще трохи пострункішати. Але зараз я не худну. Утримую вагу. А за місяць знову почну скидати. Але навіть утримувати — складно. Я періодично знімаю якісь обмеження у харчуванні. Якщо потрібно відчути себе легше, то рідше їм займаюся бодіфлексом»[3].
  • «Мені подобається, що жінки в деяких моментах можуть дозволити собі більше, ніж чоловіки. Жінки можуть жартувати над жінками. Якби в такій формі це робив чоловік, могло би звучати занадто різко».
  • «Я приймаю будь-яку красу. Я проти засудження, але також проти ліні. Ми маємо бути такими, якими собі подобаємося. Інша річ — бути незадоволеними чимось у собі й не боротися з цим».
  • «У реальному житті під час першого знайомства я поводжуся закрито й сором'язливо. Певно, хтось думає: „Ага, вона не така весела, як на сцені“. Але дайте мені час „розгойдатися“! Мені важливо почуватися комфортно, тоді я залюбки жартую»[4].
  • «У роботі я сама з собою тиран, рідко задоволена. Раніше була любителем начитатися коментарів та поплакати. При цьому позитивних коментарів у рази більше, але мозок чомусь концентрується на „Ти — фууууууу“. Тому критику раджу сприймати від людей, які вас люблять, вони напевно хочуть зробити вас кращими, а не просто образити. Але це все психологія, для когось жорстка критика стає приводом довести, когось вона тисне. Для мене мотивація до вдосконалення — це похвала. Перевірено!»[5]

Примітки

[ред.]