НепрОсті
«НепрОсті» — роман українського письменника Тараса Прохаська, опублікований 2002 року, присвячений «альтернативній» історії Карпат в першій половині XX століття. Події розгортаються в часовому проміжку 1913 — 1951 рр. Роман був перевиданий в 2010 році у збірці вибраних творів Тараса Прохаська «БотакЄ».
Цитати з роману
[ред.]«Щодо самого переходу, то жодна подорож і так не знає, що з нею може статися, не може знати своїх справжніх причин і наслідків»[1]
«...на світі є речі набагато важливіші від того, що називається долею»[1]
«Знайти місце — започаткувати історію. Придумати місце — знайти сюжет. А сюжети, зрештою, теж важливіші, ніж долі. Є місця, в яких неможливо вже нічого розказати, а іноді варто заговорити самими назвами у правильній послідовності, щоб назавжди оволодіти найцікавішою історією, яка триматиме сильніше, ніж біографія. Топоніміка здатна запровадити у блуд, але нею можна цілком обійтися»[1]
«…нічого і так не мусиш запам'ятовувати, лапати насильно. Те, що має залишитися, приходить назустріч і проростає. Така собі ботанічна географія — вичерпність радості проростання»[2]
«...є речі, значно важливіші від долі. Скажімо, інтонації, синтаксис. Коли хочеш залишитися самим собою — ніколи не відкидай власних інтонацій. Він цілу війну говорив тим самим голосом, що завжди. Я не можу говорити з тобою другий раз лиш про це. Я не можу розказати тобі всього того, що ти хочеш почути. Я можу говорити. І тоді ти можеш почути те, що хочеш. А навпаки — ні. Але і ти всього не запам'ятаєш. Сказане минає»[3]
«Вагання — це більше, ніж помилка, або менше. Але надовше»[3]
«Насправді ж сюжети закінчуються якраз тоді, коли хтось народжується»[4]
«Кожен чоловік потребує вчителя. Чоловікам взагалі необхідно вчитися...Найвидатніші чоловіки не просто вчаться ціле життя (вчитися — усвідомлювати те, що відбувається), а й дуже скоро стають чиїмись вчителями, наполягаючи на усвідомленні прожитого»[5]
«...головне у вихованні дітей — якнайбільше бути з ними»[6]
Життя настільки коротке, — казав Франциск, — що час не має ніякого значення. Так чи інакше воно відбувається повністю[7]
«... для більшості людей дім є основою біографії і виразним результатом існування. А ще там відпочиває пам'ять, бо з предметами їй найлегше дати собі раду»[8]
«Щоб бути доступною, краса мусить могти формулюватися словами. А тому — бути подріб¬неною. Дім дає той дрібний простір, в якому можна встигнути зробити красу власними силами»[8]
«...життя залежить від того, попри що йдеш»[9]
«Погано і тяжко з тими, які не кажуть, що їм подобається, а що — ні»[10]
«...ще не роблячи жодного зла, погані люди нам роблять погано — ми мусимо зважати на їхнє існування. Добрі люди перестають бути добрими, коли починають шкодувати те, що віддавати шкода»[10]
«...сенс і насолода існують лише у деталях, треба знати ці деталі, щоб змогти їх повторювати»[10]
«...не любити — значить зректися всього»[10]
«Бо все мокре висихає»[10]
«...не може бути кориснішого заняття, ніж споглядання доньки»[11]
«Але сни не мають нічого спільного з віщунством. Вони оповідають, як бути може»[11]
«Жити — це розв'язувати і зав'язувати вузли, руками і всім іншим...»[12]
«Для того, щоб бути щасливим, — сказав він Анні, — треба прожити без таємниць, а чужі знати лиш такі, які можна розказувати під тортурами»[13]
«Кожна людина, — так казав Франциск, — може зробити за своє життя книжку. Я кажу книжку, хоч ми почали говорити про фільми. Кожна, але лише одну. Ті, котрі думають, що написали багато книжок, помиляються — то все триває роблення одної. Поза свою книжку не вискочиш, що б не змінював. Можна підробити, але не створити. Твоя єдина книжка обмежена твоїм тембром, інтонаціями, артикуляцією. Доля — це спосіб говорити. Хоч книжок на світі є безліч, насправді добрих — осяжно. Мусить бути осяжно, а тих мусить бути безліч. Так вчать рослини. Якби добрих книжок було неосяжно, світ би спинився або спився»[14]
«Ніщо найголовніше не стається з власної волі»[15]
«Любов не передбачає взаємності...»[16]
«Є речі, важливіші від долі... Можливо, культура. А культура — це рід, свідоме перебування у ньому»[17]
«Бо тіло - брама мозку. Якщо хочеш думати правильно і швидко, брама має бути завжди відчинена»[18]
«Думки — це тільки те, що профільтровується з місцевості крізь тіло і через тіло витікає»[18]
«Нігтями можна дряпати, але можна триматися»[18]
«Долітає не куля, а думка.
Кожна думка є бажанням, яке зуміло ввійти і вийти через браму»[18]«Щоби вивчити всі ці і безліч інших тонкощів мистецтва снайперства, необхідно беззастережно дотримуватися суворого режиму — постійно кохатися; і лише на відкритому повітрі»[19]
«Лиця — найкращі сюжети»[20]
«Тато є для того, щоб міг потім снитися»[21]
«Бо чекати — найрадикальніше, що часом можна зробити»[22]
«...у кожному періоді [життя] — новий сленґ; як нове буття; мови минають повільніше, ніж періоди. Вони накопичуються, займають все більше території, витісняючи мову канонічну — нам вони більше означають. Скоро ми з А. доживемо до того, що зможемо розмовляти лише своїми фразами»[23]
«Все в світі пов'язане через не більше, ніж чотири ходи»[24]
«...непростим можна стати, дізнавшись щось»[25]
«найкращий спосіб мати — могти оповісти, оповідати, хто оповідає, той має все»[26]
Цікаві речі траплялися іноді, коли сходилися знайомі і їхні знайомі, говорили про знайомих і оповідали історії про знайомих знайомих, почуті від знайомих.[27]
«страх — найбільша спокуса»[28]
«розуміння — справа того, хто має розуміти»[29]
«...треба не боятися придумувати, як найкращі пригоди для себе — робити їсти для когось завжди сенсовно»[30]
«...дітям треба читати вголос»[31]
«чому деяким жінкам усе можна, може, тому, що можуть усе»[32]
«Бо всяку рослину садиться передовсім для того, щоб отримувати радість від садження рослини»[33]
«...споглядальність — бачити все і знати, що бачиш, — яка приводить не до байдужості, але до згідності зі всім, що відбувається»[34]
«Треба по-справжньому любити місця, щоб вони любили тебе»[35]
«...але якщо ти вдатний у всьому, а в чомусь одному невдатний — то вже не найвдатніший. І взагалі, на кожного найвдатнішого знаходиться ще більше найвдатніший»[36]
«...у хлоп'ячому віці люди роблять свої найкращі речі. Шкода, що про них потім ніхто не знає, шкода, що хлоп'ячі подвиги не враховуються»[36]
«...у світі все таке, як воно є, і все діється, як діється; у ньому немає жодної вартості — а якби була, то не мала б вартості; якщо є якась вартість, то вона має перебувати поза всім, що діється і так-існує; бо все, що діється і так-існує, — випадкове»[37]
«Битися означало повбивати, повбивати — значить втікати і ціле життя переховуватися»[38]
«На допиті випитують таємниці, а не вину»[38]
«...про різні цінності варто признаватися швидше, ніж почнуться тортури»[39]
«Головне — не спішити виходити, коли ніщо не тримає і можна поговорити»[40]
«Сюжети не можуть закінчуватися»[41]
«Добре хоч десь когось мати. Хоча б для того, щоб було кому розказати історію дня, який варто заради цього прожити»[42]
«...про те, про що не можна сказати, треба мовчати»[43]
Кожен чоловік потребує вчителя. Чоловікам взагалі необхідно вчитися. Особливі чоловіки вирізняються не тільки здатністю вчитися і навчитися, але й тим, що завжди знають і пам'ятають — чого саме від кого вони навчилися, навіть випадково. І якщо у жінок пам'ять про вчителів є проявом доброзичливості, то для чоловіків — найнеобхіднішою складовою самого вивченого. Найвидатніші чоловіки не просто вчаться ціле життя (вчитися — усвідомлювати те, що відбувається), а й дуже скоро стають чиїмись вчителями, наполягаючи на усвідомленні прожитого. Власне, так твориться неперервність школи, яка поруч з генеалогічним деревом забезпечує максимальну ймовірність того, що впродовж твого життя світ не мав би змінитися настільки, щоб лише через це цілковито втратити охоту жити.[44]
непрості — земляні боги. люди, які за допомогою вроджених або набутих знань можуть приносити користь або шкодити комусь.[47]
«Серед усіх доказів існування Бога цей може вважатися найкращим».[48]
Цитати про роман
[ред.]Я вважаю, що навіть ще через 10, 20, 40 років, цей роман залишиться в каноні літератури, що почав формуватися ще у 80-х. Насамперед тому, що «НепрОсті» з’явилися в ніші, де до Тараса нічого не було. І всі, хто з’явиться після нього, матимуть «прохаськівський стиль». Бо література — це генетика; і літературні пазли, які існували до, формують твори, які будуть після[49]. |
|||||
| — Тетяна Терен |
Примітки
[ред.]- 1 2 3 НепрОсті, 2018, с. 8
- ↑ НепрОсті, 2002, с. 14
- 1 2 НепрОсті, 2018, с. 16
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 18
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 30
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 38
- ↑ НепрОсті, 2002, с. 38
- 1 2 НепрОсті, 2018, с. 41
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 45
- 1 2 3 4 5 НепрОсті, 2018, с. 48
- 1 2 НепрОсті, 2018, с. 57
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 58
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 76
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 78
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 79
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 83
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 87
- 1 2 3 4 НепрОсті, 2018, с. 89
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 90
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 92
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 93
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 101
- ↑ НепрОсті, 2002, с. 104
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 109
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 115
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 117
- ↑ НепрОсті, 2002, с. 126
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 131
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 132
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 136
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 138
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 140
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 156
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 157
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 162
- 1 2 НепрОсті, 2018, с. 163
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 165
- 1 2 НепрОсті, 2018, с. 172
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 176
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 179
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 180
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 181
- ↑ НепрОсті, 2018, с. 182
- ↑ НепрОсті, 2002, с. ?
- ↑ БотакЄ, 2010, с. 94
- ↑ БотакЄ, 2010, с. 138
- ↑ БотакЄ, 2010, с. 146
- ↑ БотакЄ, 2010, с. 196
- ↑ 10 цитат про 10 важливих книжок Незалежності
Джерело
[ред.]- Прохасько Т. Б.. БотакЄ. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — 432 с. — ISBN 978-966-668-251-5
- Прохасько Т. Б.. НепрОсті. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. — 140 с. — ISBN 9666680238
- Прохасько Т. Б.. НепрОсті. — Львів: Видавництво Terra Incognita, 2018. — 184 с. — ISBN 978-617-7646-15-9