Негр
Негр — історично складена назва людини негроїдної раси. Слово часто трапляється в літературі або просторіччі, але нерідко вважається небажаним у науці й публіцистиці. У багатьох країнах Європи й Північної Америки в наш час частіше вживається позначення «темношкірі люди африканського походження», зокрема термін «афроамериканці» щодо негрів США. Слово «негр» та похідні від нього вважають застарілим етнонімами, неввічливими та політично некоректними, розглядають як принизливі, образливі та расистські, хоча в деяких мовах, зокрема і в українській, слово має нейтральне словникове значення.
Цитати[ред.]
Негритянський комплекс неповноцінності проявляється особливо гостро серед найосвіченіших, котрі мусять змагатися з ним неперервно, — будучи «майже білими» за своєю мовою, культурою та освітою, проте не в змозі подолати останній бар'єр, який відокремлює їх, чорношкірих, від білої раси «справжніх людей». Це штовхає аборигенів до «постійної боротьби з власним образом», спонукає жити «в роздвоєнні, яке виявляється надзвичайно невротичним». — Про насадження колонізаторами почуття меншовартості в середовищі темношкірих[1]. |
|||||
| — Франц Фанон |
Становище жителів «внутрішніх колоній» було справді більш-менш однаковим по всьому СРСР. Проте в Росії поряд із відсталим сільським «третім світом» існував також «перший світ» великих міст, передусім Москви й Ленінграда, де автохтонні (російські) мова й культура могли розвиватися, попри ідеологічні обмеження, — річ цілком неможлива у Києві (або Мінську), де все модне, модерне, престижне мусило бути тільки російським. Відповідно й процес перетворення «негрів у білих» був істотно інакшим для селян у Росії та в Україні. Для одних він не був пов'язаний з кардинальною зміною ідентичності, йшлося лише про певне «окультурення» — шліфування вже наявної мови і засвоєння певних культурних практик у рамках того самого етносу. Для інших він був радикальним ламанням мови і пов’язаного з нею світогляду. — Про колоніальний досвід українців і темношкірого населення африканського походження[2]. |
|||||
| — Микола Рябчук |
Слово «негр» своїм походженням сягає в колоніальне минуле, коли означення людини кольором її шкіри автоматично означало «раб», людина нижчого сорту, нерозвинений. Тому в цивілізованому світі цілеспрямовано відмовилися від такого означення та його похідних (нігер, чорний і т.д) як образливого. Попри те, що у нашої країни не було прямого досвіду колоніальних зв'язків з Африкою, нам варто розуміти, що уникання цього слова є загальносвітовою тенденцією. — Про допустимість використання слова «негр» в українській публіцистиці[3]. |
|||||
| — Роман Кабачій |
И вообще, меня Обама поражает. Еще совсем недавно чернокожие люди в Америке рабами были, а сегодня уже об исключительности какой-то заявляют[4]. | |||||
| — Олександр Лукашенко |
Примітки[ред.]
