Музичук Анна Олегівна

Матеріал з Вікіцитат
Анна Музичук
Сьюзен Полгар з Анною Музичук
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Анн́а Оле́гівна Музичук (нар. 28 лютого 1990, Львів, Україна) — українська шахістка, гросмейстер (2012). Дворазова чемпіонка світу серед жінок з блискавичних шахів (2014, 2016) та чемпіонка світу серед жінок зі швидких шахів (2016).
Віцечемпіонка світу серед жінок 2017 року з класичних шахів.

Цитати[ред.]

  •  

Відбулась так звана комп’ютеризація шахів. Сьогодні рівень комп’ютерних програм дуже високий. Пройшло вже понад 10 років з моменту, коли комп’ютер вперше виграв матч у чемпіона світу. А з того часу програми ще більше пішли вперед. Проводити такий матч в наші дні немає сенсу – результат матчу відомий ще до початку. Як наслідок, змінилась і система підготовки[1].

  •  

В основному ми займаємось з сестрою. Під час тренування вирішуємо певні завдання, щоб бути в тонусі. Читаємо книги про гру в середині партії, повторюємо певні закінчення. Найбільший акцент робимо на початкову стадію, бо це дуже важливо. Постійно потрібно дивувати суперника, придумувати нові ходи[2].

  •  

Гра змінилась. Якщо раніше були позиції, які вважали небезпечними, то зараз комп’ютер спонукає до більш конкретної оцінки: не «щось небезпечне», а «давайте далі продовжувати аналіз»[1].

  •  

До шахів часто відносяться як до другорядного виду спорту. Вважаю, це несправедливим, оскільки українські шахісти мають видатні досягнення, виграли всі найвищі титули, як в командних, так і в особистих змаганнях. Збірна України практично постійно повертається з медалями, але про це згадують не часто[3].

  •  

Колись, їдучи на змагання, я брала з собою декілька тек, книжок, де були записані дебютні варіанти й окремі елементи. Тепер це все є онлайн і в комп’ютері. Колись люди приходили на змагання і занотовували всі партії, щоб потім вдома їх проаналізувати, а тепер тільки зіграєш – і партія миттєво потрапляє до загальної бази. Інформації стало значно більше, у всіх є доступ до цієї інформації[1].

  •  

Краще першою здивувати суперницю, ніж почекати поки вона здивує тебе. Також потрібно постійно слідкувати за новою інформацією. Переглядаю партії, які були зіграні в цей день, особливо елітними шахістами. Якщо вони щось використали, то весь світ це побачив і теж буде це аналізувати, застосовувати. Важливо бути готовою, особливо, якщо ти граєш той самий варіант[2].

  •  

Ми багато років входимо у десятку найсильніших шахісток світу. Рейтинг – це відображення сили гри. Звичайно, нам важливі рейтинги, хочемо покращити свою майстерність, а відповідно, і свій рейтинг. У час карантину у шахістів більше переваг, аніж в інших спортсменів. Закрились стадіони, басейни, зали, спортсмени не могли тренуватись. А шахісти могли сидіти вдома і працювати. Ми тренуємось по 5-8 годин на день. Раніше, правда, готувалися до певних змагань і суперників, а зараз важче спланувати цей процес[4].

  •  

Наразі більшість змагань проводяться з класичним контролем, де партії тривають по 5-7 годин. Складно уявити, щоб пересічному глядачеві було цікаво дивитися всю гру. Це втомлює. Тому шукають різні формати[5].

  •  

Оця шахова частина серіалу, нервове, емоційне напруження під час партії показано у фільмі дуже гарно. Це життя, яке було 30-40 років тому, до шаленої комп’ютерної епохи, коли люди ходили в театри, на шахові змагання, щоб просто подивитися на гру. Коли збиралися і думали, який хід був зроблений шахістом і чому. А зараз відбулася діджиталізація – і всі елітні турніри йдуть онлайн, показано всі ходи. І люди, сидячи вдома, спостерігають за партією. Можна десь говорити, що шахи менш популярні, бо немає глядачів у залах, але вони всі онлайн. Людей, які цікавляться шахами, багато[4]. — Про мінісеріал «Ферзевий гамбіт»

  •  

Перед власним виступом я знала що таке TED і яка суть проекту, прослуховувала виступи інших відомих людей. Але не знала всіх нюансів. Після моєї згоди, мені надіслали приблизно 100 сторінок з рекомендаціями як треба складати текст, потім цей текст надсилаєш до організаторів, його проглядають, затверджують, перед виступом ще приходиш на репетицію. Не можна просто так вийти й виступити. Було непросто, серйозно готувалась, тим більше, що мій виступ був англійською мовою. Але він вийшов таким, яким я його відчуваю. Це була моя історія[3].

  •  

У кожної людини, в кожній професії є злети й падіння. Буває серйозно займаєшся, готуєшся до змагань, очікуєш, що добре виступиш, а в кінцевому результаті турнірна таблиця виглядає не так як хотілось — в такі моменти особливо важко продовжувати тренуватись[2].

  •  

Шахи – це престижна гра, а шахістів часто ототожнюють з розумною, інтелегентною людиною. Багато людей ставляться з повагою до шахістів. Той, хто навчається гри в шахи, набуває багато корисних навиків – розумно мислити, будувати стратегії, передбачати дії на кілька кроків уперед. Дійсно, так є. Ти можеш не стати професійним шахістом, якщо займаєшся цим видом спорту, але можеш багато чому навчитися. І порівняно з іншими видами спорту є очевидний плюс – не отримаєш травми[5].

  •  

Шахову фігуру мені дали зразу після народження. Це була ініціатива мого дідуся. Він військовий за професією, але дуже любить грати в шахи. Навчив мою маму, яка згодом почала серйозно ними займатись. Коли я народилась, то дідусь взяв шахового коня з домашнього комплекту, прийшов до пологового будинку й попросив передати своїй дочці, щоб потім вона передала внучці. Тому шахові фігури тримаю з народження. Вони були завжди й всюди[2].

  •  

Я вважаю, що шахи це спорт. І вже пройшло близько 20 років з того часу, як Міжнародний Олімпійський Комітет визнав шахи офіційним видом спорту. Це боротьба двох людей в різних аспектах: розумовому, фізичному, психологічному. І ця боротьба досить жорстока. Кожен хоче виграти, бути першим. Проте, багато людей вважають, що спорт пов’язаний виключно з фізичним навантаженням. Дивлячись на шахістів, ставлять питання: ви не бігаєте, не пливете... Просто сидите і граєте партію, що ж тут спортивного[1]?

  •  

Я не вважаю себе інтровертом. Шаховий світ також не закритий сам у собі. Просто до шахів прикуто менше уваги. Нас не так часто показують по телебаченню, в шахістів відносно рідко беруть інтерв’ю. Не говорю про себе та сестру, в Україні дуже багато сильних шахістів – чемпіонів всіх можливих найпрестижніших шахових турнірів. Але це невідомо загалу. Інформації небагато[5].

Примітки[ред.]