Мова жестів

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Preservation of the Sign Language (1913)
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Information icon.svg Цей термін має також інші значення. Див. Мова (значення)

Мо́ви же́стів — це вид спеціального письма, який дає змогу позначати цілі слова, а також літери алфавіту певними жестами. Мову жестів для обміну інформацією використовують як люди з вадами голосових зв'язок та слуху, так і люди без таких вад. Відповідно розрізняють: а) мову жестів для людей без вад органів мовлення (наприклад, в австралійських племенах вдови після смерті чоловіків рік розмовляють лише мовою жестів); б) мову жестів для людей з вадами органів мовлення — глухих чи глухонімих (таких людей за наявними даними від 0,4 до 1,5 %). Мова жестів за своїми можливостями не поступаються звуковим мовам, хоча соціально мають нижчий статус.

Цитати[ред.]

  •  

Потім на спеціальних курсах я навчався мови глухонімих. Цілий рік, здався мені нескінченним. Пам'ятаю, одного разу я прийшов до неї, і ось після вечері ми залишилися удвох в кімнаті. Я встав перед нею. Вказівними пальцями обох рук два рази під ключиці. Потім цими ж пальцями двічі в напрямку співрозмовника. Вона розплакалася. Впала переді мною на коліна і плакала. Два рази під ключиці. Два рази в напрямку співрозмовника. Це так просто. «Я кохаю тебе». Два рази під ключиці[1]. — «Самотність у мережі»

  Януш Вишневський

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg