Менандр

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менандр
Menander Chiaramonti Inv1453.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Менандр (грец. Μένανδρος; 342 — 293/291 до н. е.) — давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової аттичної комедії.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати[ред.]

Б[ред.]

  • Багатим усі люди — друзі.
  • Багато хто в добрі друзі, а не в біді.
  • Багатого всі вважають мудрим, убогому ж ніхто недруг.
  • Батьком є той, що вигодує, а не той, що народить.
  • Благодать прийнявши — пам'ятай, а сотворивши-забудь.
  • Благородство потрібне, щоб друзям служити[1].

В[ред.]

  • Велике зло для людини — ненаситність.
  • Всі хочем багатіти, та не можем.

З[ред.]

  • Здоров'я і розум — два добра в житті.
  • Зла жінка — назавжди печаль.
  • Золото випробовується вогнем, а дружба — часом.

К[ред.]

  • Краще по сухому бідному ходити, ніж на воді багатіти.
  • Краще збирати розум, ніж багатство лукаве.
  • Краще крапля розуму, ніж багатства вдосталь.
  • Краще мовчати, ніж говорити дурниці.

Л[ред.]

  • Людину лукаву обходь, і дружби її не приймай.

М[ред.]

  • Меч ранить тіло, а зле слово — ум.

Н[ред.]

  • Недостойний той, хто, ставши багатим, забуде друга.
  • Немає більшого багатства, ніж друг.
  • Немає у світі нічого відважнішого від глупоти.
  • Не радій, коли бачиш інших у біді.

П[ред.]

  • Повчати уміє багато хто, а розуміти не всі.

С[ред.]

  • Солодко благодать прийняти вчасно.
  • Стримуй язик, щоб не говорити багато.

У[ред.]

  • Улюбленці богів помирають юними.
  • Уміє слово мудре печаль лікувати.

Ч[ред.]

  • Час — лікар неминучих лих.

Я[ред.]

  • Як можемо, живемо, а не хочемо як хочемо.
  • Якою ж бо гарною є людина, коли ця людина — справжня[2].

Джерела[ред.]

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Афоризми для душі і серця., Т., «Богдан», 2007
  • Адрианова-Перетц В. П. Человек в учительной литературе Древней Руси // Труды Отдела древнерусской литературы. — Л., 1972. — Т. 27. — С. 10-13, 15-17, 19, 27, 31-32, 34