Перейти до вмісту

Мар'яна Рубчак

Матеріал з Вікіцитат
Мар'яна Рубчак
Стаття у Вікіпедії

Мар'яна Рубчак (англ. Marian J. Rubchak, *31 травня 1931 — 25 вересня 2021) — американська дослідниця фемінізму та матріархату, фахівчиня з історії західноєвропейських та слов'янських країн. Редакторка науково-публіцистичної збірки «Багатолика жінка в сучасній Україні», авторка численних праць та публіцистичних статей, опублікованих у багатьох країнах світу.

Цитати

[ред.]
  •  

Коли я бувала в Україні у ранніх 1990-х роках, вийшла якраз 8 березня погуляти. На Хрещатику висіли плакати «Вітаємо берегинь!». А далі читаю такі привітання від президента — від одного, від другого, всі вони однаково говорили про нашу Берегиню. Мене зацікавило це питання. Почала досліджувати походження та дальшу еволюцію цього поняття. Виробила собі таке поняття, що українське суспільство свого роду матріархальне ще з первісних часів, з початку це представляло дійсність, але сьогодні це тільки на слові. На ділі, суспільство з часом перемінилось на патріархальне, яким воно зараз і є[1].

  •  

На одній конференції у Швеції я прочитала доповідь, з якої згодом зробила статтю («День Коня»). У ній йшлося про те, що жінки працюють, точно як той кінь. Раз на рік мають свято, ба навіть як вони святкують цей день — встають уранці-рано і готують, щоб було, що їсти, чим пригощати.
Ну, добре, чоловіки приносять їм цукерки й квіти, — і що з того? На другий день це все зникає, квіти, цукерки, все. Будні «коня» починаються[1].

  •  

Після здобуття Україною незалежності я почала приїздити чим раз частіше. І тоді насправді почала спостерігати, як поводяться в Україні з жінками. З одного боку, мене це негативно вразило. Та з іншого боку, я собі виробила дуже цікаве коло феміністок з якими ділилася думками на цю тему.
Перша — Соломія Павличко, з якою я довго товаришувала. Тоді були Наталка Чухим, i Людмила Смоляр, з якими познайомилась у 1998 році у Форосі, де викладала на літній школі. Ще Ніла Зборовська, з якою познайомилась дещо пізніше. Всі були по різній мірі і феміністки, і подруги[1].

  •  

У 1996 році я опублікувала свою першу статтю про українських жінок. Поняття уповноваженої української жінки, в особі «Берегині» я розробила в цій статті (“Сhristian Virgin or Pagan Goddess: Feminism versus the Eternally Feminine in Ukraine”), де вперше стверджувала, що Берегиня як символ цієї жінки стала серйозним стримувачем розвитку феміністичної свідомості в українському суспільстві[1].

Примітки

[ред.]