Макаревич Андрій Вадимович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Макаревич
MIBF2013 img 06 Andrey Makarevich.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Макаре́вич Андрі́й Вади́мович (рос. Андрей Вадимович Макаревич, нар. 1953) — радянський та російський співак, поет, композитор і лідер гурту «Машина времени».

Цитати[ред.]

  •  

Я боюсь, що може здійснитися жахлива помилка, і наша країна буде втягнута — ось тепер вже дійсно — у братовбивчу війну з нашим найближчим сусідом. Оскільки навіть ті люди, які, скажімо, сьогодні сперечаються із западенцями, які говорять російською в той момент, коли в країну, в їх країну входять війська іншої держави, вони стають патріотами своєї країни і беруть зброю. Ось я б дуже хотів, щоб це зрозуміли наші вояки. Треба усіма силами намагатися вберегтись від цієї біди. — Інтерв'ю для «Эхо Москвы» в період російського вторгнення в Україну (2 березня 2014)

 

Я боюсь, что может совершиться чудовищная ошибка, и наша страна будет втянута – вот теперь уже действительно — в братоубийственную войну с нашим ближайшим соседом. Потому что даже те люди, которые, скажем, сегодня спорят с западэнцами, которые говорят по-русски в тот момент, когда в страну, в их страну входят войска другого государства, они становятся патриотами своей страны и берут оружие. Вот я бы очень хотел, чтобы это поняли наши вояки. Надо всеми силами постараться уберечься от этой беды.[1]

  •  

Влада влаштувала народу моєї країни, усім нам перевірку на вошивість. І влада може радіти — я думаю, вона навіть не розраховувала на такий успіх. Чудово входить і виходить! Ніби й не було чверті століття, де нам давався шанс хоча б відчути себе вільними, самостійно думаючими людьми. І з якою ж швидкістю все повернулося в совкову імперію — з усіма «одноголосно схвалюємо», «гнівно засуджуємо», з введеннями військ куди вважатимемо за потрібне і конфронтацією з усім людським світом! Радянській владі завжди було насрати на людину — нічого тут немає нового. А ось те що нам самим на себе насрати, і нічому ми не навчилися — це жахливо. — березень 2014

 

Власть устроила народу моей страны, всем нам проверку на вшивость. И власть может ликовать — я думаю, она даже не рассчитывала на такой успех. Замечательно входит и выходит! Как будто не было четверти века, где нам давался шанс хотя бы почувствовать себя свободными, самостоятельно думающими людьми. И с какой же скоростью все вернулось в совковую империю — со всеми «единогласно одобряем», «гневно осуждаем», с вводами войск куда посчитаем нужным и конфронтацией со всем человеческим миром! Советской власти всегда было насрать на человека — ничего тут нет нового. А вот то что нам самим на себя насрать, и ничему мы не научились — это ужасно.[2]

  •  

Стара людина — це та, яка перестає сприймати і починає згадувати.

 

Старый человек — это тот, кто перестает воспринимать и начинает вспоминать.[3]

  •  

З приводу милосердя. Ділити його на милосердя до людей і до всіх інших — це значить його не мати. Тому що або милосердя є, або його немає. І коли мені кажуть, що «у нас тут людям жерти нічого, а ви собачками займаєтеся», ось ті, хто так каже, вони й людей не нагодують. Тому що їм наплювати і на тих, і на інших.

 

По поводу милосердия. Делить его на милосердие к людям и ко всем прочим – это значит его не иметь. Потому что или милосердие есть, или его нет. И когда мне говорят, что «у нас тут людям жрать нечего, а вы собачками занимаетесь», вот те, кто так говорит, они и людей не накормят. Потому что им наплевать и на тех, и на других.[3]

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg