Егілс Левітс
Егілс Левітс | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Егілс Левітс (латис. Egils Levits, нар. 30 червня 1955, Рига) — латвійський юрист, політолог. Ексміністр юстиції (1993—1994). Чинний президент Латвії з 8 липня 2019 року.
Латвією вже надано воєнної допомоги приблизно на 250 млн євро. Це – приблизно третина нашого цьогорічного військового бюджету. Якщо рахувати у відсотках до внутрішнього валового продукту, Латвія та Естонія серед інших країн надають Україні найбільшу допомогу – приблизно 0,8 % ВВП. Уточню, це щодо саме воєнної допомоги. Допомогу біженцям рахуємо окремо. Також велику гуманітарну допомогу надають переважно недержавні організації. Але найбільша за розміром допомога – саме мілітарна. У списку воєнних донорів Латвія, хоч і невелика країна, але відносно своїх можливостей – у верхній частині цього списку.[1] |
Минулого тижня я брав участь у саміті НАТО в Мадриді. Війна вже триває чотири місяці. І країни Альянсу, демократичні країни, зрозуміли, що вона буде довготривалою. Це також визнається в документах, прийнятих у Мадриді, в тому числі у новій концепції НАТО. В ній констатується, що росія є головним противником Альянсу. Це дійсно нова концепція. З чого випливає розуміння, що Україні потрібно допомагати протягом довгого часу – передусім у воєнному сенсі, а також в економічному.[1] |
Україна, безумовно, переможе в цій війні. Весь вільний світ повинен підтримувати Україну військовим шляхом. Зараз ми робимо все можливе, щоб забезпечити її обіцяною зброєю в прискореному режимі. Щоб ми могли отримати нову архітектуру безпеки. Не таку, якою вона була раніше з Росією, але проти Росії, якщо вона не змінить своєї агресивної політики.[2] |
А після війни до держав - членів НАТО приєднається й Україна, тому що вона буде однією з найпотужніших країн у плані військового потенціалу. По суті, сьогодні в Україні єдині збройні сили, які мають потужний військовий досвід. І це буде дуже важливим надбанням для НАТО і надбанням, яке слугуватиме стримувальним фактором для Росії.[2] |
Інвестиція у військову присутність є інвестицією в мир. Бо так ворог не захоче напасти. І це логіка, яку треба сприймати дуже серйозно.[4] |
Цитати про реформи
[ред.]Щоб ефективно реалізовувати реформи у державі, уряд повинен мати гострий, чіткий інструмент для цього. І цей інструмент – державне управління. Отже логічним буде висновок, що передусім потрібне державне управління, яке потім займатиметься реалізацією реформ. У Латвії вже багато чого зроблено у цьому сенсі. Державне управління у нас діє задовільно. Але реформи ніколи не зупиняються. Їх треба продовжувати, виконуючи нові завдання. Це постійний процес.[1] |
Наприклад, у Латвії в 1990-х роках, коли ми ще не мали державного управління, що добре функціонує, була така посада – «міністр з реформування державного управління». Відповідно його завданням було реформувати саме державне управління. Можливо, і для України такий посадовець був би актуальним. Тобто він не займався б усіма реформами у всьому суспільстві, але займався розробкою цього інструменту – реформуванням державного управління. Це все, звичайно, передбачає навчання державних посадовців, правильне упорядкування інституціональної організації держави, викорінення корупції та все інше, щоби державне управління працювало ефективніше.[1] |
Але якщо говорити про тривалу перспективу, то стримування Росії може здійснюватися за рахунок реальних військових спроможностей країн НАТО. Це означає, що НАТО повинне мати достатні військові спроможності і на східному фланзі. Приєднання Фінляндії означатиме, що кордони та їхня довжина збільшаться. У підсумку потужний потенціал НАТО може стримувати РФ. Адже вона знатиме, що будь-які напади не матимуть сенсу, тому що Росія зазнає поразки.[2] |
Звичайно, міжнародний суд відіграє важливу роль у вигляді збору доказів у вчиненні окремих злочинів, але важливо розглянути і злочин вчинення агресії, а це злочин, який вчинявся керівництвом. Звичайно, цей злочин передбачений міжнародним законодавством, але немає суду, який має мандат на розгляд відповідних злочинів. Саме тому є невідкладна потреба для того, щоб зберегти вже досягнутий рівень міжнародного права і дотримання його.[6] |
Джерела
[ред.]- https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3523885-egils-levits-prezident-latvii.html
- https://interfax.com.ua/news/general/895304.html
- https://lb.ua/news/2023/02/18/546344_rosiya_agresivna_kraina_bilsha.html
- https://vikna.tv/istorii/interviu/prezydent-latviyi-egils-levits-v-intervyu-rozpoviv-pro-dopomogu-ukrayini/
- https://www.radiosvoboda.org/a/news-lviv-levits-zelensky-spectrybunal/32298004.html
Примітки
[ред.]- ↑ а б в г https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3523885-egils-levits-prezident-latvii.html
- ↑ а б в https://interfax.com.ua/news/general/895304.html
- ↑ https://vikna.tv/istorii/interviu/prezydent-latviyi-egils-levits-v-intervyu-rozpoviv-pro-dopomogu-ukrayini/
- ↑ https://vikna.tv/istorii/interviu/prezydent-latviyi-egils-levits-v-intervyu-rozpoviv-pro-dopomogu-ukrayini/
- ↑ а б https://lb.ua/news/2023/02/18/546344_rosiya_agresivna_kraina_bilsha.html
- ↑ а б https://www.radiosvoboda.org/a/news-lviv-levits-zelensky-spectrybunal/32298004.html