Кушнарьов Євген Петрович
Кушнарьов Євген Петрович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Євге́н Петро́вич Кушнарьо́в (29 січня 1951, Харків, Українська РСР — † 17 січня 2007, Ізюм, Харківська область, Україна) — український політик, міський голова Харкова (1990—1996), Голова Адміністрації Президента України (1996—1998), голова Харківської обласної державної адміністрації (2000—2004), голова Харківської обласної ради (2004—2005). Був одним із лідерів Партії регіонів.
Цитати
[ред.]«В цілому я задоволений тим дворіччям. Інша справа, що в той період наша політика ставала все більше і більше тіньовою і брудною. Це суперечило моїм переконанням, якщо хочете, моральним позиціям. І врешті-решт ми разом з Президентом Кучмою дійшли висновку, що краще мені зайнятися тим, де я буду почуватися комфортніше: публічною політикою». — про перехід з посади мера Харкова до керівництва Адміністрації Президента України Леоніда Кучми Злети і падіння Євгена Кушнарьова. (17 січня 2007 року) |
«Я чудово розумів, що депутати в емоційному запалі вийшли за рамки правового поля. Але я так само розумів чудово, що в тій політичній ситуації все це відігравало велику роль зустрічної напруги». — про оцінку сіверськодонецького епізоду свого життя в інтерв'ю Радіо Свобода Злети і падіння Євгена Кушнарьова. (17 січня 2007 року) |
«Вибори, вибори — це головна подія року. А якщо повернутися до початку року, то вступ у дію нової Конституції. Це два чинники, які сьогодні, на моє переконання, забезпечують значно більший рівень демократії, свободи слова в державі». — про найважливіші політичні події 2006 року в інтерв'ю Радіо Свобода Злети і падіння Євгена Кушнарьова. (17 січня 2007 року) |
«…Ризикну стверджувати, що у мене є позиція. Я можу її коригувати, але ніколи не відступаю від своїх переконань під впливом зовнішньої кон’юнктури… Якщо дуже коротко, то я не зраджую людей і не боюся відповідальності… І люблю життя». — про власний сенс життя в автобіографії Злети і падіння Євгена Кушнарьова. (17 січня 2007 року) |
«Якщо вважати піком публічної політичної діяльності обрання у вищий орган влади, то я цього досягаю вдруге. Якщо трансформувати публічну політику у сферу практичної реалізації своїх ідей та задумів, то тоді я, напевно, вершин ще не досяг, оскільки теоретично можу зайняти й вище становище в ієрархії влади, ніж сьогодні. Чи є це сенсом мого життя? Не думаю. Я не одержимий ідеєю стати президентом України, але якщо життя і обставини підведуть мене до такого рішення, то воно для мене не означатиме насильства над собою». — про те, наскільки вважав себе зреалізованою людиною в інтерв'ю газеті «Без цензури».Євген Кушнарьов: «Я не люблю пристосовуватися ні до життя, ні до обставин» (31 серпня 2006 року) |
Примітки
[ред.]