Перейти до вмісту

Комета прилітає

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Комета прилітає» (швед. Kometen kommer) — дитяча казка фінської художниці шведського походження Туве Янссон, вперше опублікована 1946 року. 1968 року Янссон переробила казку, внісши деякі доповнення та зміни, і змінивши назву. Казку Янссон написала під час Другої світової війни під впливом військових біженців, що дуже добре простежується у мешканцях долини Мумі, які через страх перед наближенням комети залишають свої будинки.

Цитати Чмиха[ред.]

  •  

Дивна річ - дороги та річки, дивишся їм услід - і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються.[1]

  •  

Ворог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч.[2]

  •  

Хай земля западеться піді мною. Нехай грифи рознесуть по світу мої білі кості, ніколи не бачити мені морозива, якщо зраджу таємницю таємниць![3]

Цитати Нюхмумрика[ред.]

  •  

Комета - це самотня зірка з вогненним хвостом, яка стратила глузд і метається Всесвітом. Інші зірки обертаються навколо своїх орбіт, а комета може з'явитися будь-де.[4]

  •  

Мені належить усе, що я бачу і що тішить моє око. Усенька Земля, якщо хочеш...[5]

  •  

Нелегко доводиться тому, хто прагне володіти речами, мати їх, носити за собою. Я лише милуюся ними, а коли подаюся в мандри, вони залишаються у моїй пам'яті. Замість тягати важкі тлумаки з маєтками, я насолоджуюся мандрівкою.[6]

Цитати Мумі-троля[ред.]

  •  

У нашій Долині завжди почуваєшся у безпеці. З веселим настроєм встаєш уранці і вкладаєшся до сну ввечері. Там росте розлоге дерево, на якому я побудую курінь, а ще є потаємне місце. Мама обклала всі грядки черепашками, а наш ганок увесь день купається в сонячному промінні. Там так смачно пахне. Ми маємо власний місток через річку, який побудував Тато і по якому можна котити тачку. А ще я зробив відкриття - знайшов море, тож і шматочок моря також належить нам. [7]

  •  

Мумі-троль оглядав похмурий краєвид і думав, як же, напевно, потерпає від страху Земля, спостерігаючи за наближенням палаючої вогненної кулі! Він думав про те, як страшенно любить увесь світ з лісами й морями, вітрами й дощами, сонячним сяєвом, травами й мохами, а ще про те, що жити без цього неможливо... Але потім він згадав про Маму і вирішив, що вона неодмінно придумає, як зарадити лихові.[8]

  •  

Не такі вже ми й хоробрі. Просто звикли до цієї комети. Вона майже наша знайома. Ми перші довідалися про неї, бачили, як вона росте і стає усе більшою... Уявляєте, яка вона самотня...[9]

Колискова Мами[ред.]

  •  

Спіть, малята. Споночіло. І, розпушивши хвости,

Мчать комети знавісніло у незвідані світи.

Ви їх можете узріти, як летять у снах вони.

А на ранок, любі діти, й не згадаєте про сни.

Зазирне небесне око і до сонних оченят.

Поміж хмарами високо розбрелося сто ягнят.[10]


Примітки[ред.]

  1. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 52.
  2. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 53.
  3. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 57.
  4. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 79.
  5. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 82.
  6. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 84.
  7. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 128-129.
  8. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 157-158.
  9. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 161.
  10. Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 193-194.