Перейти до вмісту

Козлов Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіцитат
Козлов Андрій Анатолійович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Анатолійович Козлов (25 грудня 1960 року, Луганськ, Українська РСР, СРСР) — російський телеведучий, режисер і продюсер. Магістр гри «Що? Де? Коли?». Президент Міжнародної асоціації клубів «Що? Де? Коли?». Генеральний продюсер і перший заступник генерального директора телекомпанії «Гра-ТБ». Академік Академії російського телебачення[1]. Співавтор разом з Ігорем Кондратюком однієї з найвідоміших в Україні телепредач «Караоке на майдані».

Цитати

[ред.]
  •  

«Я був знайомий з Лєрою тільки заочно, ми жодного разу не перетиналися до цього. Але вона велика шанувальниця «Що? Де? Коли? — не пропускає, як вона сама каже, жодної гри. А я великий шанувальник її творчості. Звісно, ​​пропозиція зіграти одну з ролей у серіалі для мене була повною несподіванкою. — про пропозицію Валерії Гай Германіки знятися у серіалі «Узаємна згода» в інтерв'ю "КП" «ЭТО УДИВИТЕЛЬНО. ЭТО МИСТИКА»: АНДРЕЙ КОЗЛОВ О СВОЁМ ДЕБЮТЕ В СЕРИАЛЕ «ОБОЮДНОЕ СОГЛАСИЕ» (21 квітня 2022 року)

  •  

«Ми жодного разу з Валерією на цю тему не розмовляли. Більше того: ми взагалі майже не розмовляли з Валерією, окрім безпосередньо на знімальному майданчику. У нас відбулася одна телефонна розмова щодо її погляду на роль, і після цього ми всі на знімальному майданчику отримували вказівки режисера. Що я знаю точно: коли вона роздумувала, хто гратиме Нестеренка, у цей час якраз команда Козлова грала у «Що? Де? Коли?». Вона це бачила і сказала: «Так от Нестеренко!». Я знаю про це не від неї, за розповідями. Я розумію, як вона ризикувала, вчепившись у мене. У професійному та людському сенсі це викликає повагу, коли режисер виявляє таку наполегливість. Зрозуміло, що їй простіше було взяти професійного актора». — про те, що й після фільму не знає, чому Германіка обрала на роль Нестеренка саме його в інтерв'ю "КП" «ЭТО УДИВИТЕЛЬНО. ЭТО МИСТИКА»: АНДРЕЙ КОЗЛОВ О СВОЁМ ДЕБЮТЕ В СЕРИАЛЕ «ОБОЮДНОЕ СОГЛАСИЕ» (21 квітня 2022 року)

  •  

«Це справді містика. Цього не могло бути! Напевно, я міг би, якщо мені загорілось, комусь із знайомих кінорежисерів сказати: «Зніми мене». Може, навіть міг би переконати. Але мені й на думку це не спадало! Не лише тому, що це було б недобре. Це була мрія, вона не здійснилася. Але здійснилася збоку, чи я став телевізійним ведучим, магістром «Що? Де? Коли?», режисером телебачення. Може, тому я останні 40 років не думав про те, що таки зіграю в кіно, у театрі. Це дивно. Це містика, як і програма «Брейн-рінг», яка десь раз на сім років раптом знову виникає, виходить два сезони, а потім вона знову зникає». — про те, що роль в «Узаємній злагоді» стала втіленням юнацької мрії, адже до того, як піти на хімфак, Козлов вступив до Щукінського театрального училища, проте батьки не схвалили вибір сина та забрали його документи в інтерв'ю "КП" «ЭТО УДИВИТЕЛЬНО. ЭТО МИСТИКА»: АНДРЕЙ КОЗЛОВ О СВОЁМ ДЕБЮТЕ В СЕРИАЛЕ «ОБОЮДНОЕ СОГЛАСИЕ» (21 квітня 2022 року)

  •  

«Я десять років працював пліч-о-пліч з найбільшим режисером [телебачення] Володимиром Яковичем Ворошиловим, про характер якого ходили і досі ходять легенди. Про тяжкий характер. Тому характер Гай Германіки мені здався м'яким. Я спостерігав, як вона спілкується не лише зі мною. І ніколи не помічав за Лерою бажання когось принизити, бо має владу. Отже, вона нікого й не принижувала. Зауваження її були їдкими, різкими — вона вміє короткими пропозиціями сказати те, чого хоче від актора, від оператора. Я просто захоплювався. Сказала: "Козлов, обличчям не грайте!", І все зрозуміло. І не треба довгих слів. "Козлов, ну тут все заснули!" Як на це можна ображатись? Починаєш сам розбиратися, поки пауза, як же так сталося: три дублі — ніхто не заснув, а четвертий, який ти робив те саме — виявляється, всі заснули». — про враження від роботи з Германікою, важкий характер якої став предметом чималої кількості чуток в інтерв'ю "КП" «ЭТО УДИВИТЕЛЬНО. ЭТО МИСТИКА»: АНДРЕЙ КОЗЛОВ О СВОЁМ ДЕБЮТЕ В СЕРИАЛЕ «ОБОЮДНОЕ СОГЛАСИЕ» (21 квітня 2022 року)

Про нього
  •  

«Так, він хрестив нашого середнього сина, але зараз жодних контактів із ним у нас немає. І я так відчуваю, що ми обидва розуміємо, чому так сталося. Я не знаю, про що з ним зараз говорити. Як там поживає "Що? Де? Коли?"? Клуб заявляє, що він поза політикою, а тим часом знавці летять на військову базу до Сирії – проводити гру для російських військових? І, мабуть, вважають це геройством, а в українському розумінні вони придурки. Тим часом багато знавців відмовилися брати участь у програмі. Після 2014 року, після повномасштабного вторгнення – теж. Ілля Новиков, наприклад. Почалися гоніння на Ровшана Аскерова, який відкрито виступає проти війни, через що був вимушений виїхати з країни.

Зараз російський нацизм процвітає махровим цвітінням. Його обслуговує російська так звана еліта, в тому числі зі сфери культури. Багато людей виїхали, бо не змогли з цим жити. Чимала частина зайняла активну антивоєнну позицію, інші – переїхали, щоб себе убезпечити. Але вони всі не роблять головного: не трясуть Росію зсередини. Так, мені можуть відповісти, що там великий репресивний апарат, але це відмовки. А якщо не трясти Росію, зусиль всього світу може бути недостатньо, щоб зупинити навалу.

Я хочу запитати в кожного: "Що зробив персонально ти, коли Росія зайшла в Крим?" Записав хоч якесь відео на Facebook? Ні. "Промолчи – попадешь в палачи" – дуже люблю цю фразу із пісні барда Олександра Галича "Старательный вальсок". Я тоді її вперше згадав, коли написав листа тодішньому керівнику СТБ Володимиру Бородянському про Оксану Марченко. Запитав, як ми будемо співіснувати в ефірі, коли Оксана промовчала, що росіяни захопили Крим. Він мені написав: "Ігорю, я розумію твій гнів, але Оксана – доросла. Я не можу її змусити щось написати". Проте все ж через рік чи два він таки звільнив Оксану з телеканалу.». — про відмову від співпраці в інтерв’ю OBOZ.UA "Що ти зробив, коли Росія зайшла в Крим?" Ігор Кондратюк – про відомого в РФ кума, листа щодо Оксани Марченко та поїздку до Москви (30 січня 2024 року)

  — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен Ігор Кондратюк

Примітки

[ред.]
  1. Козлов Андрей Анатольевич. Фонд «Академия Российского Телевидения». Процитовано 2024-04-24.