Кива Ілля Володимирович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кива Ілля Володимирович
Ілля Кива.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ілля Володимирович Кива (нар. 2 червня 1977, Полтава, УРСР) — проросійський громадський діяч України, державний службовець, політик, поліціянт. Народний депутат України 9-го скликання від проросійської партії ОПЗЖ. Член Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Голова Всеукраїнської профспілки МВС України.

Цитати Іллі Киви з наукових статей і дисертації[ред.]

  •  

Маю резюмувати, що рецепція високоморальних аспектів політико-соціального устрою країн Європейського Союзу та їх подальше впровадження у національну правову систему України можна оцінити більш, ніж перспективно.[1][2]

  •  

У моєму баченні, механізм державного управління представляє собою особливий компонент системи управління, що забезпечує вплив на зовнішні та внутрішні фактори, від існуючого стану яких залежить результат діяльності об'єкта управління.[1][2]

  •  

Україні потрібно вибірково та концептуально імплементувати підвалини трактатів консолідованої суспільно-поліцейської взаємодії...[1][2]

  •  

Де-факто, Україною має бути визначено ценз демократично-гуманного державного ладу задля стимуляції та рекультивації владно-ідейних підходів громадсько-правоохоронної взаємодії.[1][2]

  •  

Рецепція високоморальних аспектів політико-соціального устрою Європейського Союзу та його державно-управлінських постулатів виступає ідеологічно та політично-обґрунтованим кроком до демократизації правоохоронної діяльності.[1][2]

  •  

На нашу думку, завдяки науковому вкладу Ю. Габермаса у розвиток теорії громадянського суспільства, наприкінці минулого століття, така теорія почала набувати чітко окресленої дискурсивної інтерпретації.[1][2]

  •  

Центрально-фламандська державно-управлінська концепція застосовується в якості суспільного регулятора та засобу нівелювання кризового впливу несприйняття громадянським суспільством стилістики діяльності правоохоронців.[1][2]

  •  

Аналіз дискурсного поля предмету дослідження говорить про те, що низка наукових тлумачень категорії «механізмів державного управління» не мають єдиного сталого трактування, а лише певні точки перетину.[1][2]

  •  

Це — ознака владно-державної транспарентності та імплементації у державно-владну структуру правоохоронних, органів загальноправових принципів, використання яких асоціюється із демократичним правовим режимом.[1][2]

  •  

Я - маленький гвинтік. Я - маленький гвинтік![1][2]


Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg