Катаріна Матернова

Матеріал з Вікіцитат
Катаріна Матернова
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Катаріна Матернова (словац. Katarína Mathernová) — словацька юристка. Заступниця голови Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення Європейської Комісії. Очолить представництво ЄС в Україні з вересня 2023 року.

Цитати про наслідки пандемії COVID-19[ред.]

  •  

Чинні програми ми намагаємося змінити так, щоби вони були корисними з огляду на епідемію. Це і допомога Сходу України, яка йде на підтримку малого бізнесу, активістів тощо. Це і допомога, яку ЄС надає через співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями. Є також програми підтримки, у тому числі через ВООЗ, спрямовані безпосередньо на подолання наслідків епідемії – як-то закупівля індивідуального захисту для медиків.[1]

  •  

Нам бракує знань (про цю хворобу) для того, щоби планувати свою політику навіть на кінець червня чи липень. І я не думаю, що хтось здатен це з точністю передбачити. Але можна з певністю говорити одне: це літо не буде схоже на жодне з тих, які ми бачили досі. Навіть якщо кордони відкриються, подорожі будуть супроводжуватися обмеженнями.[1]

  •  

Звичайно, пандемія вплинула на торгівлю. Ми ще не маємо статистики березня та квітня, але дуже схоже на те, що більшість секторів стикнулися з проблемами. Важлива для України галузь металургії стала однією з тих, що постраждали найбільше. Втім, є кілька винятків з цього тренду – це окремі сільгосптовари, а також деякі товари для боротьби з епідемією, торгівля якими зросла. Хай там як, ЄС лишається найважливішим торговельним партнером України, на нього припадає близько 40% української товарної торгівлі.[1]

Цитати про ринок землі в Україні[ред.]

  •  

Схвалення земельної реформи – це був дуже сміливий крок.[1]

  •  

Навколо ринку землі в Україні є так багато нерозуміння і міфології, що його відкриття було політично непростим.[1]

  •  

Ми виділили 50 мільйонів євро протягом двох років у вигляді грантів для підтримки дрібних фермерів, зокрема, щоб мати можливість фінансувати купівлю землі. Це йде рука об руку з необхідністю розробити належну іпотечну систему.[2]

Цитати про реформи[ред.]

  •  

Ключове значення має проведення тих реформ, які змінюють країну структурно (наприклад, змінюють систему держуправління), які забезпечують добробут для громадян, які інтегрують економіки України та ЄС – щоби люди відчули вигоди від впровадження асоціації. Саме таким прикладом є земельна реформа, яка, після повної лібералізації ринку землі – хоч це і не має відбутися у першій фазі реформи, – матиме справді великий трансформаційний вплив на вашу економіку та суспільство.[1]

  •  

Не слід забувати, що перетворення держави – це за своєю природою досить хаотичний процес. Коли руйнується статус-кво в масштабах держави, то завжди виникає протидія тих, хто хоче цей статус-кво зберегти. Від чиновника до великого олігарха – багатьом вигідний колишній порядок.[3]

  •  

Якщо ви проведете прозору, чесну приватизацію, якщо до вас прийде великий інвестор і покаже, що тут можна працювати – побачать і інші. А інвестиції принесуть вам і технології та принципи управління. І головне, вони дозволять включити Україну до європейського виробничого ланцюжка.[3]

  •  

Над реформою енергоефективності Україна працює впродовж останніх років. Минулого року була прийнята уся законодавча база. Чотири важливих закони пройшли через Верховну Раду, і насправді, як партії коаліції, так і ряд опозиційних депутатів підтримали програму енергоефективності. Більше того, один з депутатів згадав про те, на чому він завжди наголошує у Верховній Раді: хто не голосує за закони щодо енергоефективності – той голосує проти України, тому що покращення енергоефективності є першочерговим пріоритетом для країни. [4]

  •  

Розвиток України протягом останніх трьох років цілком очевидно показав - без активного громадянського суспільства було би дуже складно впровадити низку реформ.[4]

Про інтеграцію з ЄС[ред.]

  •  

Почну з того, що український уряд прагне інтеграції з ЄС, і це прагнення є так само сильним, як і у попередні роки. Весь цей процес побудований навколо Угоди про асоціацію, а Урядовий офіс, звісно ж, є ключовою інституцією, головною рушійною силою для формування політики та координування зусиль уряду.[1]

  •  

Коли ми говоримо з Україною, ми говоримо як партнери. Наразі – і ми досить відкрито говоримо про це – Європа не в тому стані, щоб бути готовою до наступного кроку. Консенсусу щодо цього немає. Але я особисто вірю в те, що Україна має європейську перспективу.[5]

  •  

Відносини з ЄС – це величезний, складний комплекс, включно з Угодою про асоціацію, яка є надзвичайно складним договором. Двосторонні відносини не зводяться до того, що є просто один діалог одного лідера з іншим, а потім за цим все йде. Це дуже багатогранні відносини, сектор за сектором, взаємодія та ангажемент. Я рішуче не погоджуся з думкою, що є саботаж інтеграції України з ЄС![5]

  •  

З часу проголошення українською владою стратегічного напрямку на зовнішньополітичне поглиблення відносин і зближення з Європейським Союзом, європейська інтеграція в Україні поступово перетворилася з привабливого для українських громадян гасла на практичний вимір кропіткої роботи, яка не приносить одразу миттєвих результатів, а вимагає ще більших зусиль у впровадженні реформ і реалізації певних заходів, які вже не видаються такими привабливими для тої частини українського суспільства, яка не звикла чекати та понаднормово працювати для поступового досягнення помітного поступу. [4]

  •  

Політичне та законодавче життя – це не бінарні питання. Мова не йде про те, задоволені чи ні. Я думаю, що Україна здійснила значний поступ в цьому питанні, а зовсім нещодавно було схвалено дорожню карту. Однак ми перебуваємо у процесі, на який відведено десять років. Навіть підтримка виконання взятих зобов’язань, впровадження дорожньої карти та подальше продовження цих зусиль свідчитиме про те, що все буде гаразд. Початок був повільнішим, але зараз ми не зупиняємося і готові надати більшу допомогу як організаційним потенціалом, так і будь-яким технічним досвідом.[4]

Цитати про корупцію[ред.]

  •  

Боротьба з корупцією має дві складові – запобігання та покарання. За другою результатів на даний момент менше.[3]

  •  

По суті, зараз триває війна між українськими інституціями та особистими інтересами. І перемогти у цій війні насправді непросто, особливо у ситуації, де зараз Україна, в умовах війни. Хоча я залишаюся оптимісткою.[3]

  •  

Але я хочу виділити головне: я впевнена, що у країнах, де відбуваються трансформації, зокрема в Україні, запобігання корупції діє ефективніше, ніж покарання. І в цій частині у вас справді є успіх.[3]

  •  

Найпростіший спосіб пограбувати банк – це бути його власником. І ця проблема є актуальною не лише в Україні, вона б'є по всіх країнах у період трансформації. НБУ у рамках реформи банківської системи вже відкликав понад 90 банківських ліцензій. Це – колосальна робота, яка була одним із пріоритетів, вона серйозно звузила корупційне поле.[3]

  •  

Тим часом, приватизація допоможе також у боротьбі з корупцією. Державні підприємства - це сфера, де корупція велика. Звуження сектора держвласності не лише принесе в Україну інвестиції та новий рівень ефективності, воно також зменшить простір корупції.[3]

Про призначення на посаду "Посол ЄС в Україні"[ред.]

  •  

Дякую! Для мене це велика нагорода і водночас величезний виклик. Я з нетерпінням чекаю спільної роботи.[6]

Джерела[ред.]

Примітки[ред.]