Карибська таємниця

«Карибська таємниця» (англ. A Caribbean Mystery) ― детективний роман англійської письменниці Агати Крісті, написаний в 1964 році.

Цитати

В сучасних скандалах не було нічого цікавого. Просто чоловіки й жінки, що змінюють партнерів і намагаються привернути до цього увагу, замість пристойно приховувати свої походеньки й відчувати глибокий сором через них.

Обидва були дуже мало схожі на вбивць, але вбивці так часто бувають несхожими на вбивць.

Він належав до людей, які бояться хвороб, а тому завжди заперечують, що з ними щось не так.

Не забувайте, що розмовляти про погоду — це дотримуватися одного з найдавніших англійських звичаїв.

Так, усе збігалося, єдиним запереченням було те, що все збігалося надто добре.

Ви маєте мізки. А маючи мізки, ви можете добути більшість речей, які вам треба, не вдаючись до вбивства. Убивство — це для дурнів.

Ми цінуємо життя набагато більше, воно здається нам набагато цікавішим, коли існує ризик утратити його. Можливо, так не має бути, але так воно є. Коли ти молодий, дужий і здоровий і все життя в тебе попереду, тобі не так важливо — житимеш ти чи не житимеш. Саме молоді люди найчастіше накладають на себе руки внаслідок нещасливого кохання, а іноді від звичайної тривоги або стурбованості. Але старі люди знають, наскільки цінне життя й наскільки воно цікаве.

Накладають на себе руки не ті люди, що постійно говорять про самогубство, погрожують заподіяти собі смерть. У такий спосіб вони драматизують ситуацію й випускають пару.

Ви ж знаєте, як то буває, коли ти молодий. Якщо твій вибір засуджують, то ти тримаєшся за нього, хоч би про кого йшлося.

Люди, якщо вони навіть хочуть накласти на себе руки, часто насправді помирати не хочуть. Вони примудряються не ковтнути смертельну дозу. Це не завжди умисний обман, просто підсвідома реакція інстинкту самозбереження.

Міс Марпл

Сучасні романи. Читати їх було для неї тяжким обов'язком — адже в них розповідається про таких неприємних людей, що так дивно поводяться й навіть не вміють утішатися життям.

«Секс» — це слово навіть не згадували в молоді роки міс Марпл; але його вистачало — хоч про нього так багато й не говорили — і втішалися ним значно більше, ніж тепер, чи принаймні так їй здається. Хоч його зазвичай і називали Гріхом, але вона не могла позбутися враження, що він був тоді набагато приємнішим, ніж сьогодні, коли перетворився на щось, подібне до Обов'язку.

Міс Марпл, згадавши про свою юність, вирішила, що оскільки заховатися від цих звуків вона нікуди не зможе, то доведеться їх полюбити.

Міс Марпл була вихована в пошані до істини й, за своєю природою, дуже правдива. Але за певних обставин, коли вважала це своїм обов'язком, вона вміла брехати, надаючи своїй брехні дивовижної правдоподібності.

У неї в голові крутилося чимало плутаних і суперечливих думок, а якщо міс Марпл і не могла чогось терпіти, то це плутаних і суперечливих думок.

Джерела

Аґата Крісті. Карибська таємниця; Пер. з англійської: В. Шовкун. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 256 с. — ISBN 978-617-12-3861-9