Перейти до вмісту

Казімеж Дейна

Матеріал з Вікіцитат
Казімєж Дейна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Казімєж Дейна (пол. Kazimierz Deyna, 1947—1989) – польський футболіст, грав у півзахисті та нападі. Переможець Олімпійських ігор 1972, 3-є місце на чемпіонаті світу 1974. Найкращий польський футболіст XX століття за версією тижневика «Piłka Nożna».

Цитати

[ред.]
  •  

Я мав пропозиції грати в «Сент-Етьєнні», «Мілані», «Інтері», «Баварії», «Реалі Мадрид», АЗ 76 Алкмаар, «Невшатель Ксамакс»… На перехід до «Монако» мене намовляв особисто князь Реньє. Найдовше я роздумував над пропозицією «Реала», бо це була моя дитяча мрія, але де там, мене ж не хочуть відпускати. Напевно, виїду, коли вже не зможу бігати. А кому я тоді буду потрібний.

 

Miałem propozycje gry w Saint Etienne, Milanie, Interze, Bayernie, Realu Madryt, AZ 76 Alkmaar, Neuchatel Xamax... Na przejście do Monaco namawiał mnie osobiście książę Rainier. Najdłużej rozważałem propozycję Realu, bo to było moje dziecięce marzenie, ale gdzie tam, nie chcą mnie przecież puścić. Pewnie wyjadę, jak już nie będę mógł biegać. A kto mnie wtedy będzie chciał.[1]

  •  

Завдання центрфорварда на Островах — розігнатися в напрямку воріт суперника, вискочити в його штрафному майданчику і вдарити стопера ліктем в обличчя. Йому кажуть, щоб робити те саме зі мною. Коли доходить до контакту, то ніби зіштовхнулися два локомотиви. І я маю це робити? Ніколи.[2]

 

Zadaniem środkowego na Wyspach jest rozpędzenie się w kierunku bramki przeciwnika, na jego polu karnym wyskoczenie w górę i walnięcie łokciem stopera w twarz. Jemu mówią żeby to samo zrobił ze mną. Kiedy dochodzi do starcia, to jakby zderzyły się dwie lokomotywy. I ja mam to robić? Nigdy.

  — під час виступів за «Манчестер Сіті» (1980)
  •  

Я досягнув майже всього, чого тільки можна досягнути в футболі. Переді мною стояло чимало цілей, які росли немов апетит: підкорюючи одну вершину, я починав думати про іншу. Коли я був новачком, у мене були мрії про те, щоб грати за основу, потім я хотів перейти в «Легію». Наступним щаблем моєї кар’єри стала збірна. Я хотів бути в ній найкращим, і щоб «Кадра» теж була найкращою[3]. — «Кадра» — збірна Польщі з футболу.

  •  

Моєю метою є гра в барвах «Легії». Це – гордість для мене боронити честь армійського клубу та національної команди. Своє життя я пов'язав з Польською Народною армією і я не збираюся їй зраджувати. В житті спортсмена є набагато важливіші речі, ніж долари[3].

Про Дейну

[ред.]
  •  

Він був швидшим, технічнішим та ефективнішим за ровесників. До того ж, на тренуваннях він проливав сім потів. Приємно було дивитися, з яким бажанням Дейна виконував всі мої команди. Інші хлопці, коли я відвертався, часто переставали виконувати вправи. А Казік був іншим. Його не потрібно було підганяти, перевіряти чи виправляти. Він не лише найкраще грав, а й найбільше тренувався

  — Генрик Пьйотровський, дитячий футбольний тренер[4].
  •  

Матч у Мюнхені був польською симфонією на двадцять дві ноги, один м'яч і одинадцять голів. Вся команда розташована навколо дорогоцінного каменя, яким є Дейна.[5]

  — «Corriere della Sera», Італія (1974, після перемоги Польщі над Гаїті 7:0)
  •  

Дейна — стратег, якого можна порівнювати тільки з Бекенбауером.[6]

  — «La Libre Belgique», Бельгія (1974)
  •  

По закінченні чемпіонату Дейна здобув титул найкращого гравця середини поля на світі. Його перевагами в грі не є швидкість і бойовитість, як у Жерсона чи Нетцера. Поляк — більший митець від них, такий як Рівера. Різниця в тому, що як італієць умів геніально ініціювати атаку, так поляк — футболіст, котрий не тільки сам керує грою всієї команди, а й з небаченою силою і точністю може бити по воротах. Дейна це гравець, котрий нав'язує нападникам темп гри, який сам уважає за потрібний.[7]

  — Гаррі Валерієн, німецький спортивний журналіст (після чемпіонату світу 1974)
  •  

Дейну недарма називали королем середини поля. Він завжди віддавав м'яч саме туди, куди потрібно.

  Казімеж Гурський[4].
  •  

Дейна був гравцем не лише ефективним, а й ефектним. Він мав настільки різносторонні вміння, що міг грати на будь-якій позиції. І думаю, що він всюди би впорався навіть в якості воротаря. Тепер немає таких гравців. Те покоління відійшло.

  Франц Бекенбауер[4].
  •  

Це було неймовірно. Він з 10-ти ударів забивав мені 11 голів. Те що виробляв зі мною Казік не вдавалося більше нікому. Ті постріли були надзвичайно паскудними, він надавав круглому таку підкрутку, що я був проти них безсилим. Я їх настільки боявся, що на зборах Кадри, коли ми тренувалися групами і Казік опинявся в тій групі, яка била мені по воротам, я просив його, аби він перейшов в іншу групу, або ж сам переходив.

  — Ян Томашевський, воротар збірної Подьщі[4].
  •  

Дайте мені Дейну і я обіцяю вам, що ми привеземо в Забже КЄЧ. — Кубок європейських чемпіонів.

  — Тренер «Гурніка» (Забже)[4].

Примітки

[ред.]
  1. Szczepłek, s. 204
  2. Szczepłek, s. 226
  3. а б Опаленные солнцем. Казимеж Дейна. Часть IІ. Football.ua. Процитовано 12 квітня 2021.
  4. а б в г д Опаленные солнцем. Казимеж Дейна. Часть I. Football.ua. Процитовано 12 квітня 2021.
  5. Szczepłek, s. 188
  6. Szczepłek, s. 188
  7. Szczepłek, ss. 186-187

Джерела

[ред.]