Зіновіїв Климентій

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіновіїв Климентій
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Климентій Зіновіїв (також Климентій Зиновіїв син, Климентій Трясця; середина XVII ст. — після 1717) — давньоукраїнський письменник, священик, один з перших етнографів. Співець, мандрівник, представник давньої української літератури.

Цитати[ред.]

  • Можна й словом научить, як ласкаво мовить.
  • Подобає отакий дати совіт вам,
Що не треба ні у чім вірити жінкам.
  • Через жінку не один мусив погибати
Чоловік, що дав себе їй у руки взяти.
  • Як тверезому, мовляв, добре з п'яним жити,
То, можливо, і свині з вовком подружити.
  • Коли ж буде юний муж, а жона старіша,
Там картина теж сумна й не буває ліпша.
  • Кажуть: і залізо ліпше у воді варити,
Ніж личину песю ту — злую жінку вчити.
  • Як ремесла свойого повсюдно доглядати,
То небеса такому в труді почнуть сприяти.
А настав кінець, ніхто врятувать не зможе.
  • На лікованім коні їздять небагато.
  • Як коли не загляда в чарку без потреби,
То достатньо хліба той матиме у себе.
  • А коли безчесних ти звичаїв набрався,
Між невірними людьми жив і розживався,
Мову стративши свою, звикся з їхнім ділом -
Осквернився навіки і душею й тілом.
  • Як поваги навзаєм мати не зуміють,
З двору муж, а чи жона, утікать воліють.
  • Нерозважливо батьки вельми учиняють,
Як одружувать дітей силоміць бажають.
  • Тверезий і п'яний не живуть у згоді,
Споконвіку правду цю кажуть у народі.
  • Потішають молодих дзеркала принадні.

Джерела[ред.]