Перейти до вмісту

Зубрилова Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіцитат
Зубрилова Олена Миколаївна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Олена Миколаївна Зубрилова (Огурцова; 25 лютого 1973, Шостка, Україна) — українська та білоруська біатлоністка, заслужений майстер спорту, головний тренер молодіжної команди Білорусі з біатлону.

Цитати

[ред.]
  •  

Можна і так сказати (посміхається). Ну ось, скажуть, що я згадую старі образи. Наприкінці сезону-2002 Бринзак сказав, що якщо я хочу залишитися у спорті, то повинна робити це за свій рахунок, а команді не потрібна. Я провалила Олімпіаду, а на мою підготовку були витрачені дуже великі гроші. — про те чи вигнали з національної команди Олена Зубрилова: У Білорусі не вірили, що я переїжджаю (30 жовтня 2008 року)

  •  

Були пропозиції від декількох країн. До Болгарії не поїхала, бо далеченько, а у мене дочка у Києві вчиться. Інші варіанти теж не підійшли. Тоді подзвонила Олександру Попову, головному тренерові збірної Білорусі, і запропонувала свої послуги. Він навіть розгубився. У Білорусі не вірили, що я переїжджаю. Думали, що хочу попросити чогось для себе. А мені просто потрібні були умови для тренувань. Там не вірили, що спортсменка з таким ім'ям і досвідом сама себе пропонує. — про те як переїхала в 2002 році до Білорусі Олена Зубрилова: У Білорусі не вірили, що я переїжджаю (30 жовтня 2008 року)

  •  

Ми офіційно розлучилися після Солт-Лейк-Сіті. Але виїжджати в іншу країну в моєму тодішньому стані... мені була потрібна підтримка. Я запропонувала виїхати удвох. Потім погляди на багато речей розійшлися. Наш тандем спортсмен-тренер розпався. Він повернувся до України, а я залишилася. — про розрив із багатолітнім тренером і чоловіком Романом Зубриловим Олена Зубрилова: У Білорусі не вірили, що я переїжджаю (30 жовтня 2008 року)

  •  

У 2002 р. у мене були 50-ті, 60-ті місця. І я не можу пояснити чому. Десь на 3-5 кілометрі все відключалося. Щоб зробити крок, щоб просто "пішки" дійти до фінішу, доводилося докладати неймовірних зусиль. Нічого не бачила, не пам'ятала. Може, зневоднення, може, тому, що змагання проходили на висоті 1800 м. А може, стрес - адже від мене чекали медалі. Після першої ж невдалої гонки почалися розбори, тренерів почали відправляти по домах, дурдом творився. Для мене та Олімпіада пройшла як в тумані, нічого конкретного і пригадати не можу. А у 2006 році здоров'я було вже не те.

Після кожної Олімпіади приїжджала, як чорна. Завжди чогось не вистачало для медалі. Відразу після закінчення кар'єри була гіркота. Але зараз розумію, що кар'єра в цілому була успішною. Мені хтось з уболівальників сказав: ти на трасі - як в театрі, ти не просто бігла - ти грала, по твоїх рухах було видно і біль, і переживання, і радість. — про відсутність медалей на Олімпіадах Олена Зубрилова: У Білорусі не вірили, що я переїжджаю (30 жовтня 2008 року)

  •  

Так, мені дуже боляче. Мої рідні там перебувають. Дуже боляче. Сподіваємося, що все там найближчим часом закінчиться, ми житимемо всі у мирі, будемо спілкуватися та дружити. — про оцінку російського вторгнення в Україну Олена Зубрилова: «Сподіваємося, що все в Україні найближчим часом закінчиться, ми будемо спілкуватися та дружити» (1 березня 2023 року)

Про Зубрилову

[ред.]
  •  

"Твоя донька проживає в Києві, мама у Шостці Сумської області! Ти чому мовчиш, рятуй своїх рідних! Дій, роби що-небудь! Ти мама та донька, а ще сестра! Піднімайся з колін, роби заяви! Потрібно було кричати на весь світ , як справжня дочка України — Звернення бронзової призерки з біатлону Олімпіади-1994 Валентини Цербе-Несіної до Олени Зубрилової через відмову засуджувати Росію за напад на Україну та фотографування 26 лютого 2022 року з Олександром Лукашенком Чемпіонка світу з біатлону із Сумщини відмовилася засуджувати Росію за напад на Україну та сфотографувалася з Лукашенком (19 березня 2022 року)

Примітки

[ред.]