За мить щастя
За мить щастя — новела Олеся Гончара, написана 1964 року. Головною темою твору є зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя.
Цитати[ред.]
Любов перемагає все! |
|||||
Оmnia vincit amor! | |||||
| — старий священник |
Ну от, Діденко. Воювали ми з тобою не один день, воювали на совість, ніхто не дорікне. Я пам'ятаю, як отам під дотами... І під Верблюжкою… І під Бартом, під Естергемом — усе пам'ятаю. Геройський був солдат. Там куля минула, а тут… Що ж це виходить? На смерть за Батьківщину йшов, а тепер сам заплямував її? |
|||||
| — комбат Шадура |
Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво звершувалось на їхніх очах. Був, як усі, їхній друг і ось враз із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! І це був їхній Сашко Діденко! |
Проти любові закон? Не може бути такого закону! Який дурень вигадав? Побачите, я свого доб'юсь… |
|||||
| — Сашко Діденко |
Тисячу разів життям ризикував ти за неї в боях, тисячу разів міг за неї головою накласти. То хіба ж тепер злякаєшся? Якщо справді заплямував і кров'ю тільки й можна ту пляму змити — хіба не змиєш? |
|||||
| — комбат Шадура |
Сталося все, що мусило статись. |
Джерела[ред.]
- Гончар О. Т.. Вибрані твори: У 4 т.. — К.: Сакцент Плюс, 2005.
