За мить щастя

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

За мить щастя — новела Олеся Гончара, написана 1964 року. Головною темою твору є зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя.

Цитати[ред.]

  •  

Любов перемагає все!

 

Оmnia vincit amor!

  — старий священник
  •  

Ну от, Діденко. Воювали ми з тобою не один день, воювали на совість, ніхто не дорікне. Я пам'ятаю, як отам під дотами... І під Верблюжкою… І під Бартом, під Естергемом — усе пам'ятаю. Геройський був солдат. Там куля минула, а тут… Що ж це виходить? На смерть за Батьківщину йшов, а тепер сам заплямував її?

  — комбат Шадура
  •  

Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво звершувалось на їхніх очах. Був, як усі, їхній друг і ось враз із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! І це був їхній Сашко Діденко!

  •  

Проти любові закон? Не може бути такого закону! Який дурень вигадав? Побачите, я свого доб'юсь…

  — Сашко Діденко
  •  

Тисячу разів життям ризикував ти за неї в боях, тисячу разів міг за неї головою накласти. То хіба ж тепер злякаєшся? Якщо справді заплямував і кров'ю тільки й можна ту пляму змити — хіба не змиєш?

  — комбат Шадура
  •  

Сталося все, що мусило статись.

Джерела[ред.]

  • Гончар О. Т. Вибрані твори: У 4 т.. — К.: Сакцент Плюс, 2005.


Bookmark-new.svg