Забіла Наталя Львівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забіла Наталя Львівна
Natalia Zabila.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Ната́ля Льв́івна Забі́ла (5 березня 1903, Санкт-Петербург — 6 лютого 1985, Київ) — українська письменниця, поетеса.

Цитати[ред.]

  •  

Мій батько був сином академіка-скульптора Пармена Забіли і троюрідним племінником українського поета, друга Тараса Шевченка, Віктора Забіли. Батькова рідна тітка була дружиною російського художника Миколи Ге. Мама не вміла співати, а втім, укладаючи дітей спати, читала напам’ять вірші, що їх вона знала безліч. Не дивно, що майже всі ми змалку любили складати вірші та казки. Це було для нас найулюбленішою розвагою[1]

  •  

Писала сама для себе, не надаючи серйозного значення цій справі і аж ніяк не гадаючи робити з цього свою основну професію.[2]

  •  

Дуже наївний і недосконалий віршик, але це вирішило мою долю, мій дальший життєвий шлях.[3]Про перший вірш, що увійшов в добірку матеріалів під спільною шапкою «Війна війні»

Примітки[ред.]