Забіла Наталя Львівна

	Забіла Наталя Львівна
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Забіла.

Ната́ля Льв́івна Забі́ла (5 березня 1903, Санкт-Петербург — 6 лютого 1985, Київ) — українська письменниця, поетеса.

Цитати

Мій батько був сином академіка-скульптора Пармена Забіли і троюрідним племінником українського поета, друга Тараса Шевченка, Віктора Забіли. Батькова рідна тітка була дружиною російського художника Миколи Ге. Мама не вміла співати, а втім, укладаючи дітей спати, читала напам’ять вірші, що їх вона знала безліч. Не дивно, що майже всі ми змалку любили складати вірші та казки. Це було для нас найулюбленішою розвагою^[1]

Писала сама для себе, не надаючи серйозного значення цій справі і аж ніяк не гадаючи робити з цього свою основну професію.^[2]

Дуже наївний і недосконалий віршик, але це вирішило мою долю, мій дальший життєвий шлях.^[3] — Про перший вірш, що увійшов в добірку матеріалів під спільною шапкою «Війна війні»

Примітки

[1] У доброму світі поетеси: Наталя Забіла

[2] Забіла Наталя Львівна Життя та творчість

[3] Забіла: НЗ дитячої поезії

[1]

[2]

[3]