Жолдак Богдан Олексійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жолдак Богдан Олексійович
Богдан Жолдак та Іван Малкович.jpg
Богдан Жолдак (справа) та Іван Малкович на презентації книги «Укри»
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Жолдак Богдан Олексійович ( 13 лютого 1948, Київ — 31 жовтня 2018, Київ) — український письменник, сценарист, драматург.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати[ред.]

З[ред.]

  •  

Здається, я вже ввійшов в історію світової літератури з чорного входу, бо відремонтував зо п'ять друкарських машинок самому Валерієві Шевчуку[1].

І[ред.]

  •  

Із часом я усвідомив, що Україна — це історія волонтерства. У нас були волонтери-письменники, які писали в шухляду. Були волонтери-художники, які малювали класні картини, чіпляли їх у майстернях і ходили один до одного на виставки. Маємо тепер волонтерську армію, яка врятувала Україну, коли почалася війна. Всі знають, що у нас найбільше чорнозему, але він найменш використаний. Така ж ситуація і з українською культурою[2].

П[ред.]

  •  

Пригадую день, коли помер Сталін і всі на вулицях плакали і ходили в чорних пов'язках, а в цей час біля кіоску з газованою водою стоять мій батько, Ярослав Шпорта і Микола Лукаш і раптом як зарегочуть, але швидко схаменулися, бо ж траур. Хоча все це дійсно виглядало дуже смішно[3].

У[ред.]

  •  

У «Солодкому гастрономі» на Хрещатику стояли черги за кавою без цукру, яка коштувала три копійки. Такої шари не могло бути, але радянські люди просто не пили доброї кави — вони не знали, що це таке. А інтелігенція вже у Джека Лондона прочитала, як герой сипонув у казанок жменю кави і пригорщу снігу. І ось вона й тусувалася біля того гастронома, щодня переповідаючи одне одному якісь історії й анекдоти[4].

  •  

У 90-ті роки кіно директивно, за вказівкою Кравчука, було знищено. Кінематограф перевели з відомства Міністерства культури в Міністерство комунального господарства. Знищили кінопрокат, тому говорити про кіно в цй час неможливо[5].

Щ[ред.]

  •  

…щоб не жити в світі позачасового континуму фернальної гіпентропії квазівізуальної моделі тріадного абсолюту. Що для поета (а найпершим це збагнув Еліот) страшніше за будь-яку канцелярію. Страшніше за народ[6].


Цитати про Богдана Жолдака[ред.]

  •  

Жолдак сьогоднішній пише не так, як учорашній. Його колишня грайливість поступилася місцем тяжкому смурові.[7]Інна Долженкова «Хаос на і'мя Жолдак»

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Жолдак Богдан.. Топінамбур, сину: Extra drive stories / Упорядкування та передмова Інни Долженкової. — Львів: Кальварія, 2002. — 224 с. — ISBN 966-663-051-6
  • RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга третя. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. — 296 с. — ISBN 978-617-679-456-1