Жан Кокто

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Жан Кокто
Portrait of Jean Cocteau.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Жан Кокто (фр. Jean Cocteau; 1889 — 1961) — французький поет, актор і режисер.

Цитати[ред.]

  • Бог думає про нас. Але він не думає за нас.
  • Боятися смерті — все одно що боятися того, що ми обмежені у просторі.
  • Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.
  • Кожна людина носить на лівому плечі мавпу, на правому папугу.
  • Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.
  • Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.
  • Навіть найвидатніший шедевр літератури — це тільки доведений до безладу словник.
  • Навіть найлютіша собака не кусає того, хто її годує. Який приклад для літературних критиків...
  • Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.
  • Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.
  • Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.
  • Режисери трапляються трьох видів: розумні, кмітливі й більшість.
  • Секрет завжди має форму вуха.
  • У великому місті можна більше побачити, зате в маленькому — більше почути.
  • Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.

Джерела[ред.]