Перейти до вмісту

Жан Кокто

Матеріал з Вікіцитат
Жан Кокто
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Жан Кокто (фр. Jean Cocteau; 1889–1961) — французький поет, актор і режисер.

Цитати

[ред.]
  •  

Бог думає про нас. Але він не думає за нас.

  •  

Боятися смерті — все одно що боятися того, що ми обмежені у просторі.

  •  

Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.

  •  

Кожна людина носить на лівому плечі мавпу, на правому папугу.

  •  

Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.

  •  

Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.

  •  

Навіть найвидатніший шедевр літератури — це тільки доведений до безладу словник.

  •  

Навіть найлютіша собака не кусає того, хто її годує. Який приклад для літературних критиків…

  •  

Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.

  •  

Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.

  •  

Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.

  •  

Режисери трапляються трьох видів: розумні, кмітливі й більшість.

  •  

Секрет завжди має форму вуха.

  •  

У великому місті можна більше побачити, зате в маленькому — більше почути.

  •  

Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.

Джерела

[ред.]