Перейти до вмісту

Естер Перель

Матеріал з Вікіцитат
Естер Перель
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Естер Перель (фр. Esther Perel) — бельгійська психотерапевтка, секс-терапевтка, письменниця та подкастерка. Відома насамперед дослідженням напруги між прагненням до надійності (кохання, зв'язок та близькість) та прагненням до свободи (еротичне бажання, пригоди та віддаленість) у людських стосунках.

Цитати[ред.]

  •  

Для підтримання сексуального потягу необхідна загадка, новизна, несподіване.[1]

  •  

Любов прагне мати — бажанню важливо хотіти.[1]

  •  

Еротична близькість — це акт щедрості й егоїзму: ми одночасно і даємо, і беремо.[1]

  •  

Нічим не пригнічуване бажання може здаватися безсоромним, тваринним, навіть таким, що не має стосунку до любові. У Ероса буває хижа хватка.[1]

  •  

Еротична близькість несе в собі подвійну обіцянку: знайти і втратити себе.[2]

  •  

Найпростіше просто скаржитися на нудний секс. Створити ж і розвивати еротичний простір у сім'ї — це відкрита і героїчна непокора буденності.[2]

  •  

Закохуючись, ми уявляємо собі нову версію буття.[3]

  •  

Любов — це прояв суто вибіркового сприйняття. І навіть якщо все замішано на помилковому судженні — кого це хвилює на самому початку?[3]

  •  

Бути обраним власним обранцем — одна з найбільших насолод закоханого.[3]

  •  

Турбота і безпека, що живлять любов, блокують в нас усе безцеремонне й егоїстичне, без чого не живе еротичне задоволення.[3]

  •  

Складно вважати привабливим когось, хто повністю зрікся особистої незалежності. Імовірно, таку людину можливо любити, але безумовно важко жадати. Бракує опору та напруги.[3]

  •  

Любов має ціну, але не повинна вимагати відмови від самого себе.[3]

  •  

Любити одне одного, не втрачаючи себе, — найбільша складність емоційної близькості.[3]

  •  

Сучасні стосунки — це казан, у якому киплять устремління й бажання, що суперечать одне одному: ми хочемо безпеки й збудження, опори й можливості відірватися від реальності, комфорту любові й напруження пристрасті. Ми бажаємо всього й одразу і краще б з однією людиною.[4]

  •  

На периферії стосунків будь-якої пари є третій. Реальний чи ні, цей третій — центр обертання, на якому балансують стосунки пари.[4]

  •  

Нерідко ми робимо для інших те, що самі хотіли б отримати від них, але вони не обов'язково хочуть від нас саме цього.[4]

  •  

У позашлюбних зв'язків свій тип пристрасті. Суміш із таємниці, моральних мук, почуття провини, злочину, небезпеки, ризику, ревнощів дуже вибухонебезпечна, прямо як коктейль Молотова, і створює ймовірність еротичного вибуху, надто руйнівного для сім'ї.[5]

  •  

Для сімейного життя важливі комфорт і стабільність. А еротичне вимагає непередбачуваності, спонтанності та ризику.[6]

  •  

Ерос не терпить обмежень. І коли ми намагаємося загнати еротичне в межі правил, створити звичку і регулярність, ми піддаємо його смертельному ризику.[6]

  •  

Від сексу бувають діти. І як дивно, що поява дитини — втілення любові батьків одне до одного — часто виявляється загрозою для романтики, завдяки якій ця дитина і з'явилася на світ.[7]

  •  

Народження дитини — психологічна революція, що змінює наше сприйняття всього навколишнього, починаючи з погляду на самих себе і закінчуючи стосунками з партнером, друзями, батьками.[8]

  •  

У фантазіях страх, що пригнічує нас, перетворюється на безсоромність. І яке ж полегшення виявити раптом, що сором став цікавістю, сором'язливість — рішучістю, безпорадність — упевненістю.[9]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Под знаком Ψ: Афоризмы известных психологов / К. В. Ягнюк. — Москва: Когито-Центр, 2016. — 143 с.