Ерінна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерінна
Sappho and Erinna in a Garden at Mytilene.jpg
С. Соломон, «Сапфо та Ерінна в саду Метілени» (1864)
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ерінна (IV ст. до н. е.) — давньогрецька поетеса, представниця ліричного жанру. Розквіт її творчості припадає на 350-ті роки до н. е.

Цитати з віршів Ерінни[ред.]

  •  

Принаймні тота, що так вірно
Дівочії риси вдала, —
Якби була голос іще додала їй,
То Агатархіда була б тут ціла[1][2].

  •  

Я гріб Бавкіди, що як наречена вмерла,
Ти, що минаєш стовп отсей, багато
Сльозами вмитий, кликни вниз до Ада:
«О завидющий ти, підземний княже!»[3][2]

Цитати про Ерінну[ред.]

  •  

Дівчата з «Прядки» живуть дуже знайомим нам життям. Так і чергуються тут побутові картинки з життя юних жінок і погребальні заплачки. Після смерті посестри дружні стосунки залишаються міцними[4]. — З есею «Ерінна»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

Магію часто згадують, говорячи про «Прядку».
Скажімо Ерінна порівняє весільний смолоскип і погребальне багаття (це дуже красиво!). Дослідники миттю почали шукати, чи в якомусь ритуалі зіставляють ці два елементи з різних «церемоній». (бо таке є й у пізніших «антиків»), а варто було би просто припустити, що молодші колеги цитують якраз Ерінну, а не ритуал (і це таки так)[2]. — З есею «Ерінна»

  — Ганна Улюра

Примітки[ред.]

  1. Пер. І Франка
  2. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 13
  3. Пер. І Франка
  4. Ніч на Венері, 2020, с. 12

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg