Діхтяр Олекса Іванович
| Діхтяр Олекса Іванович | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
|
Оле́кса Іва́нович Діхтя́р (нар.12 (24) лютого 1886 с. Кустолове, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — †13 серпня 1936, Полтава, УСРР) — український письменник, перекладач, мовознавець і педагог (псевдонім — Д. Аскело). Член-кореспондент етнографічної секції ВУАН.
Цитати
[ред.]В 1917 р., — увільнившись, через хворість, зовсім з служби, — як тільки вибухла російська революція, переїхав до Київа за редактора «Вісти Київського Губерніяльного Виконавчого Комитету» — тижневик, що виходив на українській та російській мові. В тім же році перейшов на посаду редактора «Київські Губерніяльні Вісти», що виходили тричі на тиждень те ж на українській та російській мові[2]. |
На поле літературної праці виступив в 1906 р., вміщаючи свої вірші та статті в тижневику «Рідний Край». Потім друкував свої вірші в «Маяку», «Українській Хаті», «Дніпрових Хвилях», «Селі» та збірниках «Розвага», «Альбом України» (1917 р.), а також співробітничав, поміщаючи свої статьї та дрібні оповідання в «Раді», «Сніп», «Новій Раді», «Київській Земській Газеті», «Народня Справа», «Світлі» та инш., а тако-ж співробітничав у російських газетах «Полтавский Голос», «Полтавский День» та журналі «ВЬстник знанія»[2]. |
За час семилітнього вчителювання енергійно працював над пробудженням національної свідомости серед рідного народу, впоряджаючи лекції, читання та роздаючи й поширюючи книжки на українській мові як серед школярів, так і дорослих. Взявши на себе режісуру, майже щомісяця впоряжав українські вистави, зорганізувавши драматичний гурток з свідомого селянства та інтелігенції. Мої учні, що скінчали 2-хкл[асову] школу, вступаючи до середніх а потім і вищих шкіл визначалися справжніми свідомими робітниками на праці ширення українського національного руху. За всю цю ідейну роботу його позбавили місця і перевели до другої школи кудись в глухе село Полтавщини, та він не скорився цьому[3]... |
Примітки
[ред.]- ↑ Датується за змістом
- ↑ а б Автобіографії, 2015, с. 168
- ↑ Автобіографії, 2015, с. 169
Джерела
[ред.]- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3
