Діброва Володимир Георгійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Діброва
248px
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Володи́мир Георгійович Дібро́ва (*11 серпня 1951, Донецьк) — український письменник, перекладач, есеїст.

Цитати[ред.]

  •  

Англо-американському поету Т. С. Еліоту приписують фразу – «гарний поет позичає, великий поет краде». Але парадокс полягає в тому, що, навіть «вкравши» щось, справжній митець робить із цього абсолютно унікальний твір мистецтва[1].

  •  

Зрештою, вірші – це не лише те, що нас колись примушували вчити напам’ять у школі. Це – квінтесенція наших уявлень про світ. Це – як дороговказ. В той час, як інформаційна технологія, за своїм визначенням, є інструментом, знаряддям, черговою іграшкою в руках у вередливих вічних дітлахів[1].

  •  

Література – це не відбиток реальності, а окрема реальність, творцем якої є письменник. І її формула складається зі ста відсотків правди і ста відсотків вигадки. Як таке може бути? Ось лиш один аргумент. Варто вийти на вулицю та роззирнутися довкола – і ми побачимо, що земля – пласка і нерухома. Але якщо змінити перспективу, то стане ясно, що земля, по-перше, кругла, а, по-друге, весь час десь рухається. І таких прикладів – безліч[1].

  •  

Ми живемо в епоху тріумфу поверховості та ексгібіціонізму. Цей соціальний феномен є надзвичайно шкідливим і руйнівним, але він не здатен змінити сутність мистецтва. Людям завжди потрібна література, зокрема, для того, щоб осмислити те, що з ними відбувається (журналістика, соціальні та релігійні інституції виконують інші функції). Крім того, естетична насолода, яку дає людям мистецтво слова, майже відсутня у поп-культурі. Це ніби льодяник у порівнянні до їжі, зробленої вправним кухарем[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg