Душевник

«Душевник» (розмисли про душу) — полемічний твір української літератури, написаний 1607 року в м. Замості книжною українською мовою. Автор приховується під криптонімом «Г. Т.».

Цитати

Душа жива помирає, Бо від плоті нерозділена буває.

Душею чоловіка живого називають. Душа — це є чоловік, духом Божим живе.

Бо як же той охолоджається, Що з джерела води живої не напивається, А тільки наливає душу водами смродливими І прохолодними джерелами гордує живими?

Ті мужі, що до крові похітливí, До половини літ своїх не будуть живі.

Плоть без душі, а душа без плоті нічого створити не може, коли ж є з плоттю — жива, відтак творить усе: чи лихе, чи добре.

Душа, коли вийде з тіла, то й умре, і її ані побачити, ані відчути, ані з нею не гадати. Без плоті не говорить, не бачить, ані чує, не їсть, не п’є, нічого не бажає, ні про що не дбає, тільки марнотою стає.

Творять люди живі, не мертві.

Хто душу оберігає, той її й остерігає.

Щодо дерева є ще надія, коли його підітнуть, але чоловік, коли засне навіки, то вже не встане.

Душа і здоров'я — одне і те ж.

Хіть зветься душею, але насититися не може. А неситій душі все мало.

Безумний тільки тоді живе-поживає, коли нічого не має. І милостиню давав би, коли б щось мав. А як мав багато, скупий був.

Коли людина достаток має? В той час, коли не має нічого або не стає йому. Бо неситий є так, як Тантал чи бегемот: біля води стоїть, а напитися не може.

Духа Божого плотськими руками охопити не можеш, як голосу людського не облапиш. А коли плоть Божим духом є оживлена й оздоблена, тоді чоловік є повний, у живій душі.

Чоловік трудить душу свою, тобто самого себе.

Горе тим, котрі пишніють; інших обдираючи, самі живляться.

Джерела

• Валерія Нічик. Петро Могила в духовній історії України. — Київ: 1997.
• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7