Перейти до вмісту

Демокріт

Матеріал з Вікіцитат
Демокріт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Демокріт (приблизно 460—370 pp. до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу.

Цитати

[ред.]
  • Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється та нічого не боїться.
  • Гарні речі можна створити завдяки тривалому й важкому навчанню, а от погані плоди не потребують труду і з'являються самі[1].
  • Деякі люди, які не знають про руйнування смертної природи людини, яких роздирає дарма прожите життя, вони перебувають у тривозі й страху, вигадують брехливі байки про те, що буде після смерті.
  • Заздрісник сам причина свого нещастя і сам собі ворог[2].
  • Чесну та нечесну людину пізнають не тільки за тим, що вони роблять, а й за тим, чого вони хочуть.
  • Істина в глибині.
  • Будь-яка робота приємніша від спочинку.
  • Якби дітей не привчили до праці, то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором.
  • Не через страх, а через відчуття обов'язку варто утримуватись від поганих справ.
  • Ні мистецтво, ні мудрість не можна осягнути, якщо їх не вивчати.
  • Не прагни знати все, щоб не стати невігласом у всьому.
  • Причина помилки — незнання кращого.
  • Постійну працю полегшує звичка[3].
  • Розсудливість батька є найдієвіша настанова для дітей.
  • Суть справи не в повноті знання, а в повноті розуміння.
  • Ті, хто любить ганити, не здатні на дружбу[4].
  • Хорошими людей роблять їхні заняття, а не природа.[5]
  • Краще радитися перед діями, аніж потім роздумувати над ними[6].
  • Лише в загальній гадці існує колір, у гадці — солодке, у гадці — гірке, а дійсно існують лише атоми і порожнеча.[7]
  • Люди вигадали ідола випадку, щоби використовувати його як привід, що приховує їх власну нерозсудливість.[7]
  • Люди стають добрими, якщо вправляються в доброті та практикують її[1].
  • Ніким не коханий, здається мені той, хто сам нікого не кохає.[8]
  • Щасливими нас роблять не тілесна краса й багатство, а праведність характеру і чесноти розуму[1].
  • Щастя і горе — це справа душі[9].
  • У щасті легко знайти друга, проте в нещасті важко[10].

Примітки

[ред.]
  1. а б в 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  2. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 71
  3. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 142
  4. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 198
  5. Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.
  6. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 41
  7. а б Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234
  8. Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 9
  9. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 226
  10. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 227

Джерела

[ред.]
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 112-118.
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8