Гінзбург Лідія Яківна
Гінзбург Лідія Яківна | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Лідія Яківна Гінзбург (рос. Гинзбург, Лидия Яковлевна; 1902— 1990) — російський літературознавець, письменник, мемуарист.
Цитати
[ред.]Друже, ти коли повернешся сьогодні — знову завтра? |
|||||
Дружочек, ты когда вернешься сегодня — опять завтра? |
Ікс належить до числа тих людей, які, коли йдуть під руку з жінкою, то повисають на ній всією своєю вагою, — зрозуміло, самі того не помічаючи. Жінки, що виходять заміж за подібних людей, чинять необачно. |
|||||
Икс принадлежит к числу тех людей, которые, когда идут под руку с женщиной, то повисают на ней всей своей тяжестью, — разумеется, сами того не замечая. Женщины, выходящие замуж за подобных людей, поступают неосмотрительно. |
Є рід людей, приречених на невдачу: вони дають коханій людині все, чого та від них хоче, — і ще понад те. Їм ніщо не допоможе. |
|||||
Есть род людей, обреченных на неудачу: они дают любимому человеку все, чего тот от них хочет, — и еще сверх того. Им ничто не поможет. |
Нещасливе кохання, як і щасливе, повертається в звичку. |
|||||
Несчастная любовь, как и счастливая, обращается в привычку. |
Нещасливе кохання у своєму роді прерогатива чоловіків; у тому сенсі, що вона можлива для них без душевного збитку. Вона їх навіть прикрашає. |
|||||
Несчастная любовь в своем роде прерогатива мужчин; в том смысле, что она возможна для них без душевного ущерба. Она их даже украшает. |
Дивитися на сумирно закохану жінку ніяково, як важко і ніяково дивитися на жінку, яка намагається підійнятися в трамвай, а її здоровенний чоловік зіштовхує з підніжки. |
|||||
Смотреть на безответно влюбленную женщину неловко, как тяжело и неловко смотреть на женщину, которая пытается взобраться в трамвай, а ее здоровенный мужчина сталкивает с подножки. |
Кохання на все життя — воно або допомагає писати книги, або не заважає працювати, подорожувати, одружуватися і виходити заміж і виробляти дітей. Воно, мабуть, заважає найголовнішому — бути щасливою. Але цьому заважає багато чого. |
|||||
Любовь на всю жизнь — она либо помогает писать книги, либо не мешает работать, путешествовать, жениться и выходить замуж и производить детей. Она, пожалуй, мешает самому главному — быть счастливой. Но этому мешает многое. |
І зло потрібно вміти робити. На десяту частку тих образ і страждань, які N. заподіяла людям, всяка тямуща жінка могла б влаштувати своє життя. Вона ж живе гірше хорошої людини. |
|||||
И зло нужно уметь делать. На десятую долю тех обид и страданий, которые N. причинила людям, всякая толковая женщина могла бы устроить свою жизнь. Она же живет хуже самого хорошего человека. |
Жити без професії не можна. Робота повинна бути піднята якщо не до пафосу, то хоч до професії, інакше вона розчавить бездушністю. Можна халтурити попутно, але жити халтурно нестерпно. |
|||||
Жить без профессии нельзя. Работа должна быть поднята если не до пафоса, то хоть до профессии, иначе она раздавит бездушностью. Можно халтурить попутно, но жить халтурно нестерпимо. |
Юность — это пора, когда человек не знает своего будущего и не умеет подсчитывать время (это умение еще быстрее старит людей, чем умение считать деньги). |
Викладання — це поєднання неприємного з марнимю |
|||||
Преподавание — это сочетание неприятного с бесполезным. |
Залізних людей немає. Є люди дерев'яні. |
|||||
Железных людей нет. Есть люди деревянные. |
Джерела
[ред.]- «Самые остроумные афоризмы и цитаты. Великие женщины истории»: АСТ, Астрель; Москва; 2012