Перейти до вмісту

Гришковець Євген Валерійович

Матеріал з Вікіцитат
Євген Валерійович Гришковець
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Євген Валерійович Гришковець (нар. 1967) — сучасний російський драматург, актор, режисер.

Цитати

[ред.]
  • На фотографічних картках завжди все добре. Там простежується надія[1].
  • Всі говорять, що життя своє візьме. Напрошується питання: а де ж тоді моє[1]?
  • Найнеприємніше і нестерпне, коли закохуєшся, — це нестабільність (переходи від надії до повного розпачу, від сумнівів до повної впевненості і навпаки). Ці емоційні скачки дуже стомлюють[1].
  • Посмішка завжди приємна, навіть з фізичної точки зору. Ще приємніше буває сміятися. А вже реготати від усієї душі — це просто задоволення[1]
  • Зовсім неважливо в хорошому чи поганому готелі ти оселився. Просто заходиш в свій номер і бачиш одноразові речі (мило, тапки, стаканчики) і починаєш усвідомлювати, що ти тут теж одноразовий, ну в кращому випадку — дворазовий[1].
  • Школа мені не подобається тому, що саме в її стінах дитина стикається з державою і її системою[1].
  • Завжди хочеться позбавиться від самотності. Потрапити туди, де просто немає людей. Адже там немає такого поняття як самотність[1].
  • Ось тут мені подобається практично все. Але це я не люблю. А ось вдома мені дуже багато чого не до душі. Але там я люблю кожну дрібницю[1].
  • Якщо надавати під зад людині, винній у всіх ваших неприємностях, то гарантую, що саме ви самі і не змогли б сідати на попу не менше тижня[1].

Примітки

[ред.]