Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Геґель
Hegel portrait by Schlesinger 1831.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Георг Вільгельм Фрідріх Геґель (нім. Georg Wilhelm Friedrich Hegel, 1770 — 1831) — німецький філософ.

Цитати[ред.]

  • Людина — не що інше, як низка її вчинків.
  • Історія повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий раз — як фарс.[1]
  • Мистецтво покликане відкривати істину у чуттєвій формі.
  • Якщо істина абстрактна, то вона — не істина. Здоровий людський глузд прагне конкретного.[2]
  • Лише особистість, а не принцип, знищується вироком.
  • Ніщо велике у світі не здійснювалося без пристрасті.
  • Що людина робить, така вона і є.
  • Словесне мистецтво стосовно як його змісту, так і способу його викладу, має незмірно більше поле, ніж у всіх інших мистецтв. Будь-який зміст засвоюється і формується поезією, всі предмети духу та природи, події, історії, діяння, вчинки, зовнішні та внутрішні стани.[3]
  • Талант без генія не набагато підноситься над рівнем голої віртуозності[4].
  • Людина, яку ще ніщо не дивує, живе в стані тупості. Її ніщо не цікавить, для неї ніщо не існує, тому що вона не відрізняє себе від самої себе й не відділяє від предметів і їхнього безпосереднього одиничного існування.[5]
  • Ні Гомер, Софокл тощо, ні Данте, Аріосто чи Шекспір не можуть знову з'явитися в наш час. Те, що так вагомо було оспівано, що так вільно було висловлено, — висловлено до кінця.[6]

Про Геґеля[ред.]

  •  

Філософія Геґеля — алгебра революції, вона незвичайно звільняє людину й не залишає каменя на камені від світу християнського, від світу переказів, пережитків.[7]

 

Философия Гегеля — алгебра революции, она необыкновенно освобождает человека и не оставляет камня на камне от мира христианского, от мира преданий, переживших себя.

  — Олександр Герцен, «Былое и думы» (1855)

Примітки[ред.]

  1. ↑ bibliotekar.ru
  2. ↑ bibliotekar.ru
  3. ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 36
  4. ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 12
  5. ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 37
  6. ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 37
  7. ↑ Алгебра революции (bibliotekar.ru)

Джерела[ред.]

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 37.
  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка. — 1969
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Георг_Вільгельм_Фрідріх_Гегель&oldid=98668