Віктор Суворов
Віктор Суворов | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ві́ктор Суво́ров (справжнє ім'я: Володи́мир Богда́нович Різу́н; нар. 20 квітня 1947) — радянський розвідник-утікач; історик, дослідник та письменник.
Цитати
[ред.]Мама у мене росіянка, батько — українець. У моєї дружини Тетяни та ж сама ситуація. Це ніколи не було проблемою. У нас навіть питання ніколи такого не виникало — росіянин ти чи українець? Яка різниця? Але зараз я хочу сказати, що я українець, моя дружина українка, мої діти українці, я навіть хочу, щоб мої британські сусіди теж були українцями. І якби навіть я був чистим росіянином, то сьогодні я б теж став українцем разом зі своїми котами. |
|||||
Мама у меня русская, отец — украинец. У моей жены Татьяны та же самая ситуация. Это никогда не было проблемой. У нас даже вопроса никогда такого не было — русский ты или украинец? Какая разница? Но сейчас я хочу сказать, что я украинец, моя жена украинка, мои дети украинцы, я даже хочу, чтобы мои британские соседи тоже были украинцами. И если бы даже я был чистым русским, то сегодня я бы тоже стал украинцем вместе со своими котами[1]. |
Між ГРУ і КДБ завжди була велика різниця. І різниця полягала в тому, що, за великим рахунком, руки ГРУ не були забруднені кров'ю свого народу. Це не тому, що ми такі хороші, а тому, що ГРУ — це розвідка проти зовнішніх ворогів. А КДБ — це злочинна організація, яка знищувала і росіян, і поляків, і українців, і білорусів, і німців, і литовців, і естонців. На кого був наказ, того й знищували. |
|||||
Между ГРУ и КГБ всегда была большая разница. И разница заключалась в том, что, по большому счету, руки ГРУ не были испачканы кровью своего народа. Это не потому, что мы такие хорошие, а потому, что ГРУ — это разведка против внешних врагов. А КГБ — это преступная организация, которая уничтожала и русских, и поляков, и украинцев, и белорусов, и немцев, и литовцев, и эстонцев. На кого был приказ, того и уничтожали[1]. |
Зараз, кого б не обрали президентом України, нехай навіть найбільшого мерзотника, він буде думати, змушений буде подумати про те, що подумає народ. Він буде боятися народу. І ось це називається демократією. |
|||||
Сейчас, кого бы не выбрали президентом Украины, пусть даже самого последнего мерзавца, он будет думать, вынужден будет подумать о том, что подумает народ. Он будет бояться народа. И вот это называется демократией[1]. |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в Виктор Суворов: Оккупация Литвы? У Путина нет другого выбора, inosmi.ru