Вертикальний світ (Сілверберг)

«Вертикальний світ» (англ. The World Inside - «Цей світ зсередини») - фантастичний роман Роберта Сілверберга 1971 року народження, еротична антиутопія, складена з опублікованих у 1970 і 1971 роках 6 оповідань і повістей.

Цитати

«Щасливий день в 2381»

	- Добрий день, - доноситься з екрану. - Температура повітря зовні 28 ° С, якщо це когось цікавить. Сьогоднішня чисельність населення гонади становить 881115 чоловік. Відучора прибуло 102, а з початку року - 14 187 чоловік. Благослови нас Бог, але темп приросту помітно впав. У гонаду 117 з учорашнього дня прибули 131 осіб, у тому числі четверня Хулі Якобінської. Їй 17 років, і перед цим вона вже народила сімох дітей. Ось це справжня служниця божа!
	"Good morning," says the screen heartily. "The external temperature, if anybody's interested, is 28 degrees. Today's population figure at Urbmon 116 is 881,115, which is + 102 since yesterday and + 14,187 since the first of the year. God bless, but we're slowing down! Across the way at Urbmon 117 they've added 131 since yesterday, including quads for Mrs. Hula Jabotinsky. She's eighteen and has had seven previous. A servant of god, is not she? "

	- Ми маємо зв'язки з сільськогосподарськими комунами. Ви, напевно, бачили, що 9/10 поверхні суші цього континенту використовується для виробництва продовольства (а ще є і морські ферми), що ми не займаємо родючі землі під горизонтальну забудову, їжі завжди вдосталь.
	"We have contractual access to the agricultural communes. I'm sure you've seen that nearly nine tenths of the land area of ​​this continent is used for food production; and then there are the marine farms. Oh, we have plenty of food on this planet, now that we no longer waste space by spreading out horizontally over good land. "

«Атавісти»

	Як історик, який має привілей користуватися записами догонадской епохи, він краще, ніж інші, розуміє, як вона досконала. Він уявляє собі хаос, що панує в минулому. Страхітливу свободу - огидну необхідність робити вибір. Небезпечність. Безлад. Відсутність плану. Безформність змісту, сенсу життя. — 1
	As a historian, privileged to explore the records of the pre-urbmon world, he knows more fully than most people how splendid it is. He understands the awful chaos of the past. The terrifying freedoms; the hideous necessity of making choices. The insecurity. The confusion. The lack of plan. The formlessness of contexts.

	гонаде - його світ. Він ніколи не бував за її межами. Та й навіщо? Його сім'я, його друзі, все його життя тут, у місті. Його місто спонукає театрами, стадіонами, школами, лікарнями, молитовними будинками. Його інформтер дає йому доступ до будь творам мистецтва, які вважаються доброчинними для людської психіки. Наскільки йому відомо, ніхто не залишав будівлі, за винятком тих, кому за жеребом випало переселитися в нову, кілька місяців тому відкрилася гонаду 158 і хто, звичайно, ніколи вже не повернеться назад. Існує, правда, чутка, що міська адміністратори їздять по справах з будівлі в будівлю, але Джесон далеко не впевнений в тому, що це дійсно так, він не бачить потреби в таких подорожах. Хіба не існує систем далекого зв'язку, що з'єднують гонади і здатні передати всю відповідну інформацію? — 2
	The Urbmon is his world. He has never been outside it. Why should he go out? His friends, his family, his whole life are here. His Urbmon is adequately supplied with theaters, sports arenas, schools, hospitals, houses of worship. His data terminal gives him access to any work of art that is considered blessworthy for human consumption. No one he knows has ever left the building, except for the people who were chosen by lot to settle in the newly opened Urbmon 158 a few months ago, and they, of course, will never come back. There are rumors that urban administrators sometimes go from building to building on business, but Jason is not sure that this is true, and he does not see why such travel would be necessary or desirable. Are there not systems of instantaneous communication linking the Urbmons, capable of transmitting all relevant data?

	- Два століття селекційного відбору, Майкл. За відвагу - в Спуск. Ті, що залишаються, пристосовуються до обставин. Їм подобається спосіб життя гонади, він їм здається цілком природним. - І все ж мені здається, що це не генетика. Чи не можна це назвати просто психологічною пристосовуваністю? В азіатських країнах люди живуть хоч і не так купчасто, як ми, але буває й гірше нас - без санітарії, без релігії. Але вони теж вважають це природним порядком речей. - Звичайно, - каже Джесон, - адже їх протест проти природного порядку речей вичерпався у них ще тисячі років тому. Вони перетворилися і стали приймати речі такими, які вони є. Те ж саме у нас. — 2
	"Two centuries of selective breeding, Michael. Down the chute for the flippos. And no doubt some population loss through leaving the buildings, at least at the beginning. Those who remain adapt to circumstances. They like the Urbmon way. It seems altogether natural to them. " "Is this really genetic, though? Could not you simply call it psychological conditioning? I mean, in the Asian countries, did not people always live jammed together the way we do, only much worse, no sanitation, no regulation-and did not they accept it as the natural order of things? "Of course," Jason says. "Because rebellion against the natural order of things had been bred out of them thousands of years ago. The ones who stayed, the ones who reproduced, were the ones who accepted things as they were. The same here. "

«Світ зовні»

	- Коли хто-небудь загрожує стабільності нашого суспільства, то <...> порушників законів скидають у Спуск. У камери згоряння, на дні будівлі. Їхні тіла перетворюються на енергію. — 2
	"When someone threatens the stability of our society, <...> lawbreakers go down the chute. In the combustion chambers at the bottom of the building. Contributing their body mass to our energy output. "

	- Принесення в жертву гонадского людини має на меті збільшення нашого блага. У цьому полягає філософський зміст, який не так легко пояснити: жителі гонад є основними споживачами, і якщо наш Бог врожаю символічно поглине гонаду в твоєму обличчі, в особі представника того суспільства, з якого ти прийшов, то це буде містичним підтвердженням союзу двох товариств, ниткою, що зв'язує комуну з гонад, а гонаду з комуною і ... — 2
	"Even so, to offer the life of an Urbmon man may have positive values ​​here. Increasing our blessings. It's a philosophical thing, not easy to explain: the Urbmons are the ultimate consumers, and if our harvest god symbolically consumed an Urbmon instead-in a metaphorical way, taking you to stand for the whole society you come from-it would be a mystic affirmation of the unity of the two societies, the link that binds commune to Urbmon and Urbmon to commune, and-oh, never mind. "

	До вогнища підкочує гігантська прибиральна машина - величезне чудовисько зростанням в п'ять метрів, з вісьмома довгими руками, шістьма многосуставчатимі ногами і широкою пащею. Його полірована металева шкура відображає радісні червоні язики вогню. Могутній ідол. Молох. Ваал. У своїй уяві він бачить себе, уносимого вгору величезними металевими пальцями. Голова його наближається до пащі чудовиська. У ритмічному божевіллі моляться жителі села. — 3
	A farming machine being trundled up close to the fire, a giant upright thing, five meters high, with eight long, jointed arms, six many-kneed legs, a vast mouth. Some kind of harvester, maybe. Its polished brown metallic skin reflecting the fire's leaping red fingers. Like a mighty idol. Moloch. Baal. He sees his body swept aloft in the great clutching fingers. His head nearing the metal mouth. The villagers capering about him in rhythmic frenzy.

«Все вище і вище, все нижче і нижче»

	Тим часом вони переміщаються по гонаде вгору і вниз різними маршрутами, які плануються їм відповідно до приписів служби моральної погоди. Зазвичай час перебування в кожному місті не перевищує п'яти ночей. Це дозволяє всім любителям космічного оркестріони в місті, ну хоча б, скажімо в Бомбеї, побувати на концерті в одну і ту ж тиждень і взяти участь у загальних обговоренні. Потім група переїжджає. Теоретично, вони можуть зробити повне коло по будівлі за шість місяців, враховуючи вільні вечори. Але іноді час гастролей подовжується. «Нижнім рівням потрібен надлишок хліба і видовищ?» - І оркестріон надсилається до Варшави на чотирнадцять ночей поспіль. «Верхні рівні потребують великої промиванні від психологічного запору!» - Значить, слід дванадцятиденні гастроль в Чикаго. — 1
	Meanwhile they go their separately programed ways, moving up and down through the Urbmon as the spiritual weather dictates. The usual gig is five nights in a city. That allows everybody in, say, Bombay, who stones on cosmos groups to see them the same week, thereby providing conversation fodder for the general sharing. Then they move along, and, counting nights off, they theoretically can make the circuit of the whole building every six months. But sometimes gigs are extended. Do the lower levels need excesses of bread and circuses? The group may be handed fourteen nights running in Warsaw, then. Do the upper levels need psychic deconstipation in a big way? A twelve-night run in Chicago, maybe.

	- Останнім часом ти щось мало працювала. - Я не відчувала натягу ниток. Це її особливий вираз. Щоб займатися мистецтвом, вона повинна відчувати себе як би вкоріненою в землю. Нитки, що піднімаються з поверхні планети, проникають в її тіло, проростають в ньому, підключаючись до її нервах. І в міру обертання земної кулі з її сяючого і всеосяжного тіла вивільняються образи. Принаймні, так говорить вона сама. — 1
	"You have not worked much lately." "I have not felt the strings pulling." It is her special idiom. To practice her art she must feel rooted to the earth. Strings rising from the planet's core, entering her body, snaking into her slot, slipping through the openings of her nipples. And then tugging. As the world turns, the imagery is wrenched from her blazing distended body. Or so she says; ..

Переклад

В. Бабко, 1992 (з незначними уточненнями)