Вайра Віке-Фрейберга

Матеріал з Вікіцитат
Вайра Віке-Фрейберга
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Вайра Віке-Фрейберга (латис. Vaira Vīķe-Freiberga; нар. 1 грудня 1937, Рига, Латвія) — латвійська державна діячка, президент Латвійської Республіки з 1999 по 2007 роки.

Цитати[ред.]

2000[ред.]

  •  

Росія надзвичайно непередбачувана. Це не дуже стабільна країна. Її демократична основа викликає сумніви. Там немає економічної безпеки, якої ми бажали. — Інтерв'ю Der Spiegel, 11 червня 2000 року

2002[ред.]

  •  

Ми всі знаємо з нашої історії, як легко втратити свободу і як важко її повернути.

2010[ред.]

  •  

З моменту отримання незалежності ми завжди сподівалися, що Росія стане для нас важливим партнером. І вона є таким партнером. Перш за все економічним. Ми є споживачами газу, нафти з Росії. Ми підтримуємо тісні зв'язки у сфері мистецтва. Багато музикантів та діячі культури виступають в Москві, Санкт-Петербурзі. Але політичні відносини могли б бути і кращими. [1]Інтерв'ю Deutsche Welle

2014[ред.]

  •  

Після розпаду СРСР Захід мав надто романтичний погляд на Росію[2]Інтерв'ю журналу «Український тиждень» під час її візиту до Києва. 30 грудня 2014

  •  

Будемо чесні - ми були б наступними. Була Грузія, потім Україна, на черзі, можливо, Молдова. І все ж, я думаю, країн Балтії в цьому списку немає... Звичайно, це ще не означає, що на нас не буде тиску. По-моєму, тут вирішується - бути чи не бути НАТО. Вірю, що наші союзники розуміють значення НАТО, тому вони будуть готові зміцнювати альянс... Думаю, що він (Путін) прорахувався. Карти Росії не так вже й сильні. Треба враховувати різні фактори - наприклад, ціни на газ і нафту, які складно прогнозувати. Зараз боротьба йде на двох фронтах - в Україні, на жаль, йдуть реальні бойові дії з втраченими життями, а другий фронт - у сфері економічного впливу.[3]Про членство у НАТО та загрозу Росії. інтерв'ю журналу Sestdiena. 14 листопада 2014

2015[ред.]

  •  

Із моменту здобуття незалежності після розпаду СРСР, Україна залишалась у, так би мовити, «нейтральній зоні». Тобто, маючи багато економічних переваг просто через своє географічне розташування, держава нікуди не рухалась: не робила міжнародних заяв, не брала глобальних зобов’язань. Просто стояла собі тихо, зберігаючи економічні бонуси від сусідства з Росією.[4]Інтерв'ю Радіо Свобода, 20 листопада 2015

  •  

Росія хоче вторгнутись і відхопити шматок земель своїх сусідів – це абсолютне божевілля. У них неосяжні території, чому би просто не покращити життя в Сибіру, Тулі, Чечні і Дагестані.[4]Інтерв'ю Радіо Свобода, 20 листопада 2015

  •  

Нерозумно і недоречно в 21-му сторіччі, бачити, що відбувається на Донбасі. І Крим – це взагалі ситуація немов із позаминулого 19-го сторіччя.[4]Інтерв'ю Радіо Свобода, 20 листопада 2015

2020[ред.]

  •  

Він (Володимир Путін) застряг в машині часу. Він зізнається сам, що виховувався на пропагандистських фільмах про радянський героїзм. І я боюся, що він так і не подорослішав з тих пір в плані розуміння того, що таке демократична система і що таке рівноправність націй.[5]Виступ під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму. 8 травня 2020

Примітки[ред.]